6. Закохані
|у співавторстві з @kvila_bezodnya|
В о н а
Дозвіл на вхід у мій простір - в кишені квиток.
Муштрую ретельно геть кожен твій нерв.
Досить терпіти, твій опір - мішень з помилок,
Тому я пекельна. Ти, схоже, і вмер
І ожив у петлі.
То ж кривдиш кричущий рендом,
Бо ми - творці. Не такі вже й значні ті рубці.
Крию пастку в собі штудерно.
В і н
Ти закидаєш свій мотлох мені у вікно,
Хоча зазвичай все бува навпаки.
Тисячі шансів твій подих забрати з зірок.
Кричав: "вибачай, я не стану таким,
Я не буду як всі".
Ти будеш, як знову треба,
При всій красі. Я зустрів у сльозі її сміх,
В мене завжди одна халепа.
В о н а
Стелі шматок у крамниці, де я продаюсь,
Не зрушить іллюзій, в котрих ми живі.
Стелиться шоку зіниця у ямі спокус,
Ліплю вшитий вузол. В чмари голові
Знов катуєш любов.
Невже тобі тіла мало?
При всій мені. Ти би міг на коліна й без ніг,
Та хіба б тебе втамувало?
В і н
Навіть корити не зміг, вимагала антракт.
За цей многолітній забіг вже на все
Байдуже, сонце, повір. Витягання тих фант
Я б краще довірив погоді. За цент
Віддали би любов,
Тягучу але все ж нашу,
Не рідні інші, таку запропащу нервову.
у т я г н и м е н е з а с о б о ю
20.08.2023
6
2