Зірка
Я не хочу бути собою, краще вже тим, Ким ми ніколи не станем. Поміняймось місцями, Фейк іт. Я бачу славу, Бачу скрипучу сцену. Вона проводжає в майбутній слалом Вівальдно. Але здатися це не мій вибір, Я кігтями зачеплюсь за блаватну завісу. Сміливіш! Це мій вимір. Я витримую всіх людей. Допомагає гаманець І кальцій. Планета крутиться на моєму пальці. Чи знайду я спокій як найсильніший Коли все довів, Вже не впадаю в нішу, Вже все. Чи мене рятувала насправді Тиша. Може так, може впав би якраз під Тиском кишень. Можливо. Як би не стало, Я все ще той самий я. Не важливо слава чи обіцяний слалом, Пообіцяй, Що після всіх відчайдушних овацій Ти будеш зі мною, І я залишусь в твоїй благодаті.
2024-03-20 12:27:39
2
0
Інші поети
Rolen
@Rolen0027
Фія
@sofiaaa_k
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4741
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4840