Вірші
Кохання - справа не легка
Вона била посуд до підлоги
А він кричав кинувшись в піт
Щоб забувала всі дороги
Їм більше разом буть не слід.
Вона любила серіали
Він гру в хокей боготворив
Терпіти не могла скандали
Та він промовчати не вмів
Вона не вміла готувати
Він запіканки полюбляв
Вона любила довго спати
А він цього не розділяв
Її робота у туризмі
Щоб літаки та острова
А він є майстер в програмізмі
Ще й не збіднівша голова
Вона ходила на пілатес
А він ненавидів весь спорт
Вона знала на пам'ять атлас
А він зовсім наоборот
Вона кохала до нестями
І він любив, але дарма
Вона вже з'їхала до мами
Покою в домі їх нема
Вона прощає дуже швидко
Хоч сварка досить голосна
Йому від інших жінок гидко
Шукать заміну їй дарма
Він знає всі її секрети
Смаки у музиці й кіно
Улюблені рядки-куплети
Живуть разом вони давно
Він купить квіти та приїде
Вона давно його чека
І палко він її обійме
Кохання - справа нелегка
0
0
217
Мрії
Я хочу бути в двох у цьому світі
Там, де немає війн, де тишина
Де люди не живуть в важкому гніті
І де жоднісіньких проблем більше нема
Мрію про світ в якому тільки троє
Ти, я, і наш майбутній син
Там небокрай і є пшеничне поле
Ніхто із нас не буде там один
Нас буде четверо, я мрію ще про доньку
І про хатинку в лузі десь поміж горами
Щоранку під вікном співучу сойку
Наш ґанок вмитий чистими дощами.
Та поки що це все всього лиш мрії
Усі так хочуть, та ніхто не здатен
По-справжньому вплотить свої надії
Будуємо свій світ, ще з давніх-давен.
Багато є людей у цьому світі
Та в кожного є свій маленький всесвіт
боюся я щоранку крику півнів
Прокинутися чувши серця трепіт.
0
0
192
Усе, що ми кохаємо - вбиває
Усе, що ми кохаємо - вбиває.
Приносить біль, навіть якщо й солодку.
По іншому у світі не буває.
Та ми лише гнівим долю коротку.
Ніхто і не гадає, що там завтра,
Що буде далі, як там буде потім.
Ми стоїмо на сирому вокзалі
Й очікуємо свій, важливий потяг.
Нам тяжко думати і навіть говорити,
Коли усе тече зі скелі в низ.
І іноді в ріці цій важко плити
Та варто догребсти, щоб розірвать ескіз.
У кожного кохання особливе.
В ньому немає вчителів… Законів…
Воно всіх настигає наче злива.
І не існує тут жоднісіньких канонів.
" Сьогодні буде вітер - візьми куртку " -
Ти можеш мені ніжно говорити.
" Візьму таксі. Я пропустив маршрутку.
Тільки б тебе ріднесеньку зустріти".
" Я завжди із тобою, хоч не поруч " -
Обом цю фразу треба пам'ятати.
" Ти тільки попроси і я власноруч
Зорю із неба миттю зможу вкрасти".
Нехай не завжди все піде по плану,
Не все в світі складеться, так як треба,
Та знай, обоє ми з тобою, без обману,
Милуємся для всіх єдиним небом.
Усе що ми кохаємо - вбиває.
Хоч дуже бажано і солодко незримо.
По іншому у світі не буває.
Ми все одно кохаємо ранимо.
І ми у двох чекаємо світання,
Щоб сонячне проміння нас спалило.
Та я не проти, щоб твоє кохання
мене колись нарешті таки вбило.
1
0
188
