Мрії

Olexandra Muzychko

Я хочу бути в двох у цьому світі Там, де немає війн, де тишина Де люди не живуть в важкому гніті І де жоднісіньких проблем більше нема Мрію про світ в якому тільки троє Ти, я, і наш майбутній син Там небокрай і є пшеничне поле Ніхто із нас не буде там один Нас буде четверо, я мрію ще про доньку І про хатинку в лузі десь поміж горами Щоранку під вікном співучу сойку Наш ґанок вмитий чистими дощами. Та поки що це все всього лиш мрії Усі так хочуть, та ніхто не здатен По-справжньому вплотить свої надії Будуємо свій світ, ще з давніх-давен. Багато є людей у цьому світі Та в кожного є свій маленький всесвіт боюся я щоранку крику півнів Прокинутися чувши серця трепіт.

2022-11-17 20:11:00

Інші вірші поета

Кохання - справа не легка Усе, що ми кохаємо - вбиває

Інші поети

محمد بن سعيد

@MBS

Lg Ibarra

@TheLanguishedGal

Леонид Коляда

@im_space

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2258

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2995