І мене не буде ч.1
Постійне марнування часу. Дім. Робота. Знову дім. Коли це станеться, напевно, не забувайте голос мій. Не робіть висновків лихих, не зрозумієте ж всерівно, колись, в пітьмі, я розкажу вам, як я справлялася із біллю. Цей стукіт серця, імпульсивність, і фрази страшні в голові: «Мене не буде, я загину» все обернулося – нічим. Не бачу сни, не бачу вірність, не хочу бачити людей, вони – лиш тінь в моїй зіниці, я просто розбиваюсь в щент.
2023-04-10 17:01:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3545
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13291