المتاهة
أشعر وكأني تواجدت معـكَ بمتاهة لا نهايـة لها، تعلم جيـدًا كـل منحـنى بهـا، كلمـا حاولـت الهرب بعيـدًا عنـكَ وجدتكَ أمـامي تنظر لـي بكـل ثقة وكـأنكَ تخبرني أنـه لا مفر منـكَ مهمـا حاولت. أختنق منـكَ وكل ذره داخلي تفيـض بالكـره لـكَ، وتبدأ كل خلية عصبية امتلكهـا بأعطـاء الأوامر لأركـض بعيـدًا عنكَ، وحينما أفعل أشعر وكـأن هذه المتـاهة بداخـلي أنا وليس العكس. لأركـض مرة أخرى عودة لكَ أبحث عنـكَ بكـل ما أملك من قـوة، ضعف، غضب، هدوء، حب، كـره، استياء، رضى، والكثير من المـشاعر المتناقضة الـتي تشـعرني بالأرهاق واستنـفاذ كـل طاقه بـي. وعندما أجدكَ أمامي مـرة أخرى كـل ما أفعله حينها هو الركض لـكَ بما تبقى لي من طاقة لأرتمـي بين عناق أضلعـك وتقبل منـكَ بكـل سلاسـه. وتمـر لحظة تلو الأخرى ليتبـدد كل شعور وإرتعاش يؤذي قلبي بآخر هاديء مريح يبث مـن خلايـا جسدكَ، ولكن في تلك اللحظة يعود شعور الكـره بداخلي مرة أخرى. وهنا فقط اتسائل.. هل أنا حقًا خلقـت معـكَ بمتاهـة أم هي خلقت بداخـلي؟!
2020-07-25 19:33:18
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Leqaa Ibrahim
اووووفففف ده وحش بتهزري⁦❤️⁩⁦❤️⁩🥺🥺
Відповісти
2020-07-27 12:45:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1514
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673