المتاهة
أشعر وكأني تواجدت معـكَ بمتاهة لا نهايـة لها، تعلم جيـدًا كـل منحـنى بهـا، كلمـا حاولـت الهرب بعيـدًا عنـكَ وجدتكَ أمـامي تنظر لـي بكـل ثقة وكـأنكَ تخبرني أنـه لا مفر منـكَ مهمـا حاولت. أختنق منـكَ وكل ذره داخلي تفيـض بالكـره لـكَ، وتبدأ كل خلية عصبية امتلكهـا بأعطـاء الأوامر لأركـض بعيـدًا عنكَ، وحينما أفعل أشعر وكـأن هذه المتـاهة بداخـلي أنا وليس العكس. لأركـض مرة أخرى عودة لكَ أبحث عنـكَ بكـل ما أملك من قـوة، ضعف، غضب، هدوء، حب، كـره، استياء، رضى، والكثير من المـشاعر المتناقضة الـتي تشـعرني بالأرهاق واستنـفاذ كـل طاقه بـي. وعندما أجدكَ أمامي مـرة أخرى كـل ما أفعله حينها هو الركض لـكَ بما تبقى لي من طاقة لأرتمـي بين عناق أضلعـك وتقبل منـكَ بكـل سلاسـه. وتمـر لحظة تلو الأخرى ليتبـدد كل شعور وإرتعاش يؤذي قلبي بآخر هاديء مريح يبث مـن خلايـا جسدكَ، ولكن في تلك اللحظة يعود شعور الكـره بداخلي مرة أخرى. وهنا فقط اتسائل.. هل أنا حقًا خلقـت معـكَ بمتاهـة أم هي خلقت بداخـلي؟!
2020-07-25 19:33:18
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Leqaa Ibrahim
اووووفففف ده وحش بتهزري⁦❤️⁩⁦❤️⁩🥺🥺
Відповісти
2020-07-27 12:45:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1461
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12453