المتاهة
أشعر وكأني تواجدت معـكَ بمتاهة لا نهايـة لها، تعلم جيـدًا كـل منحـنى بهـا، كلمـا حاولـت الهرب بعيـدًا عنـكَ وجدتكَ أمـامي تنظر لـي بكـل ثقة وكـأنكَ تخبرني أنـه لا مفر منـكَ مهمـا حاولت. أختنق منـكَ وكل ذره داخلي تفيـض بالكـره لـكَ، وتبدأ كل خلية عصبية امتلكهـا بأعطـاء الأوامر لأركـض بعيـدًا عنكَ، وحينما أفعل أشعر وكـأن هذه المتـاهة بداخـلي أنا وليس العكس. لأركـض مرة أخرى عودة لكَ أبحث عنـكَ بكـل ما أملك من قـوة، ضعف، غضب، هدوء، حب، كـره، استياء، رضى، والكثير من المـشاعر المتناقضة الـتي تشـعرني بالأرهاق واستنـفاذ كـل طاقه بـي. وعندما أجدكَ أمامي مـرة أخرى كـل ما أفعله حينها هو الركض لـكَ بما تبقى لي من طاقة لأرتمـي بين عناق أضلعـك وتقبل منـكَ بكـل سلاسـه. وتمـر لحظة تلو الأخرى ليتبـدد كل شعور وإرتعاش يؤذي قلبي بآخر هاديء مريح يبث مـن خلايـا جسدكَ، ولكن في تلك اللحظة يعود شعور الكـره بداخلي مرة أخرى. وهنا فقط اتسائل.. هل أنا حقًا خلقـت معـكَ بمتاهـة أم هي خلقت بداخـلي؟!
2020-07-25 19:33:18
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Leqaa Ibrahim
اووووفففف ده وحش بتهزري⁦❤️⁩⁦❤️⁩🥺🥺
Відповісти
2020-07-27 12:45:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4957
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2640