لحظة الالْتِقَاءُ
الحب، الثقة، الدفء، الهدوء، الرضى، السعادة، الأمان، القوة، جميع هذه المشاعر ممزوجة معًا بكل دقة لتعطي في النهاية شخصٍ بدع الله في خلقه ليبدو وكأنه لوحة فنية أكثر من رائعة، أنتَ كنت لوحتي الرائعة لطالما تمنيت أن يتوقف الزمن بنا على تلك اللحظة التي التقت عينايّ بخاصتكَ وجعلت كل منا يطفو في عالمٍ خاص به وحده. لحظة جعلت من شعور الأمان يتوغل داخل أوردتي بكل بساطة يرتعش لها قلبي ويفيض حبًا لكَ وتتوقف أنفاسي دون إدراك مني لتختنق رئتيّ وتدخل في صراع الفرار من هذا العذاب، ولكن ليـس لها القدرة طالما أنـتَ بجـواري. ولم تكن عينايّ فقط التي التقت بخاصتكَ، وإنما قلبي أيضًا الذي جعلته مسكنًا لكَ من آلام الحياة، مأوى تحتمي به ومرحبًا بكَ داخله دائمًا وأبدًا.
2020-08-07 00:11:31
6
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2361
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2820