Ось ми вдвох в одній кімнаті
Ось ми вдвох в одній кімнаті, Твоє голе тіло приховане халатом, Стоїш біля дзеркала, наші губи в поцілунку злились, А колись... Спроби щось сказати Перебиває дурнуватий сміх, Йду з двома квитками в театр, Замість конспектів пишу пісні. Сиджу з квітами біля твого двору, Кидає в піт, коли ти проходиш мимо, Слідкую за тобою, коли йдеш додому, Змальовані тобою зошити змінюю новими. Новини перестали бути хорошими, Час іде, а я ніяк не наважусь підійти, Хоча й розумію, що ще зовсім трошки Й до тебе підійде хтось із тих, Кого терпіти не можу, Кого обговорював вчора з другом, Адже всі вони й кожен З них бачать у тобі лише гарне лице та хорошу фігуру. Я й бився з ними, Та не завжди виходить перемогти, Новий день мене робить все більше винним, Кожного дня картаю себе, що не встиг... Не встиг підійти до тебе, Не зміг вимовити й слова, Знайомі кажуть, що воно мені не треба, "Думай про себе!" Чудово, Що є поруч близькі люди, Але я обрав цей шлях, І якщо хоча б намагатися не буду, То шкодуватиму тоді все життя. Час настав. Випускний вечір, Усі цього чекали й більше цього дня ніколи не буде, Ранкове шампанське, салют, я накинув свій піджак на твої плечі, Ти усміхнулась і похилила голову на мої груди. Я вперше провів тебе додому, Вкінці вручив всі свої пісні як подарунок, Твої уста усміхнулись і ти попросила не казати нікому Про наш перший поцілунок. Вся кімната у твоїх фото, Просто шалений вибух емоцій, У голові думки: навчання, робота І... Стук у двері: "Відкривай, ти знаєш хто це.." Це був найкращий день, Ми малі дорослі люди, Ти ж лежала задумана: "Час пройде Й ми обоє це забудем". Вже вересень прийшов, У голові думки смутні... Знов твоя усмішка, але спочатку шок, Коли на запит викладача пролунав мій голос із задніх рядів: "Присутній". Ми вміємо вражати, Це якась певна магія, Адже сукню з голими плечима замінило голе тіло й халат, Кімнату всю у твоїх малюнках, замінила рамка й наша спільна фотографія. У пам'яті кожна дата, Це все насправді, адже від цього не дітись нікуди, Різне буває, та ти не злись Пам'ятайте, не важливо як там було колись, Важливо те, що вийшло в результаті, Що буде далі. А далі, буде...
2022-12-13 18:44:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2665
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3219