Роса на асфальті
(18+)
Як можна казати, що не знаєш що таке страх, Коли зараз бачу нас з тобою на білій стелі? Коли такі болючі слова впустили твої уста, З якими пішла, зачиняючи двері... Я по той бік і розбив вже руки Об них, щоб ти тільки відкрила, Або тобі немає діла до цього звуку, Або ти не знала ніколи любові, мила. Так, мила, досі кажу, що моя, Досі залишаю твої фото в телефоні, Досі згадую твоє ім'я, Шепочу його сидячи на балконі... Дивлюся вниз і заздрю птахам, Небо, у ньому вся сила, Були б у мене крила, то я б чим дужче махав, Тільки б не торкатися землі, на чкій ти ходила. Не хочу й не треба, Достатньо вже цих земних уроків, Їх вже було скільки, що для себе Треба їх обдумати, але в польоті... Дощ на вулиці ще не вжух, Я досі продовжую уявляти, Як ти моя і я лечу... Лечу... назустріч сірому й мокрому асфальту. Ніхто не скаже, що тут винна ти, Скажуть, що взяла верх якась невідома сила, Проте друзі будуть знати, що я той, хто любив, А ти та, що не любила. І не те, щоб ніколи й зовсім, Це вже не романси - гештальт... Зараз я з тобою, ми збираємо росу босі, Мокрі ноги, ніби мокрий асфальт...
Як можна казати, що не знаєш що таке страх, Коли зараз бачу нас з тобою на білій стелі? Коли такі болючі слова впустили твої уста, З якими пішла, зачиняючи двері... Я по той бік і розбив вже руки Об них, щоб ти тільки відкрила, Або тобі немає діла до цього звуку, Або ти не знала ніколи любові, мила. Так, мила, досі кажу, що моя, Досі залишаю твої фото в телефоні, Досі згадую твоє ім'я, Шепочу його сидячи на балконі... Дивлюся вниз і заздрю птахам, Небо, у ньому вся сила, Були б у мене крила, то я б чим дужче махав, Тільки б не торкатися землі, на чкій ти ходила. Не хочу й не треба, Достатньо вже цих земних уроків, Їх вже було скільки, що для себе Треба їх обдумати, але в польоті... Дощ на вулиці ще не вжух, Я досі продовжую уявляти, Як ти моя і я лечу... Лечу... назустріч сірому й мокрому асфальту. Ніхто не скаже, що тут винна ти, Скажуть, що взяла верх якась невідома сила, Проте друзі будуть знати, що я той, хто любив, А ти та, що не любила. І не те, щоб ніколи й зовсім, Це вже не романси - гештальт... Зараз я з тобою, ми збираємо росу босі, Мокрі ноги, ніби мокрий асфальт...
2023-06-02 09:37:43
0
0