Якось дивно...
Саша Гаврилюк
Якось дивно, Коли туман пахне чадним димом. Серед туману ледь блиснули ліхтарі, Куди ти нас привів? Чого зомлів? Нікого не хвилює, що не хотів, Впринципі, я так живу, Кажу, що не хотів зробити, Перепросити? А для чого? Нікого це не цікавить, SMS відправить? Ну-ну, Ні одну досі не прочитали, Сказали лиш, щоб сам порпався в багні, Тільки мені тут був невидимим обман, Я сам заварив цю кашу, Не питайте нашо, Так треба було зробити сьогодні, Просто я дуже голодний, Але не сьорбати буду, а давитись, Дивитись будуть інші такі ж самі: - Твоїй мамі не буде соромно за тебе Не треба вирішувати за інших людей, Ніде такого не признають, Вона мене вже і не впізнає, Все змінилось - вдома немає, Хтось десь обіймає, Друг словом заховає, Тому всієї правди вона і не знає... Зрадив? Ніколи і нікому, Завтра повернуся додому І обіцяю, що ніхто нікого не обмане, Лиш прошу, мамо, не питай звідки ці рани, Бо все буде так само, Як до того, коли додому явивсь, Все закінчиться обманом, Все так, як було колись. Алгоритм той самий знову, Ритм серця змушує знайти дорогу, Але далі порогу мені не ступити, Адже зробити щось легко й просто, Навколо космос і тут залишив сліди ти, А наслідки концервуємо у банку, Прокидаєшся зранку - довкола зеркала, Всім казали, щоб не повертався більше, Але ще гірше, коли перед походом багато обіцяв, Добре, що,йдучи, я промовчав, Тепер совість не бере і серце не хапає - Будній день минає.
2020-10-27 11:41:07
2
0
Інші вірші поета
Ми прощаємось цього разу День 2... Роса на асфальті Я втікав від життя довго
Інші поети
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4237
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12007