Якось дивно...
Якось дивно,
Коли туман пахне чадним димом.
Серед туману ледь блиснули ліхтарі,
Куди ти нас привів?
Чого зомлів?
Нікого не хвилює, що не хотів,
Впринципі, я так живу,
Кажу, що не хотів зробити,
Перепросити? А для чого?
Нікого це не цікавить,
SMS відправить? Ну-ну,
Ні одну досі не прочитали,
Сказали лиш, щоб сам порпався в багні,
Тільки мені тут був невидимим обман,
Я сам заварив цю кашу,
Не питайте нашо,
Так треба було зробити сьогодні,
Просто я дуже голодний,
Але не сьорбати буду, а давитись,
Дивитись будуть інші такі ж самі:
- Твоїй мамі не буде соромно за тебе
Не треба вирішувати за інших людей,
Ніде такого не признають,
Вона мене вже і не впізнає,
Все змінилось - вдома немає,
Хтось десь обіймає,
Друг словом заховає,
Тому всієї правди вона і не знає...
Зрадив? Ніколи і нікому,
Завтра повернуся додому
І обіцяю, що ніхто нікого не обмане,
Лиш прошу, мамо, не питай звідки ці рани,
Бо все буде так само,
Як до того, коли додому явивсь,
Все закінчиться обманом,
Все так, як було колись.
Алгоритм той самий знову,
Ритм серця змушує знайти дорогу,
Але далі порогу мені не ступити,
Адже зробити щось легко й просто,
Навколо космос і тут залишив сліди ти,
А наслідки концервуємо у банку,
Прокидаєшся зранку - довкола зеркала,
Всім казали, щоб не повертався більше,
Але ще гірше, коли перед походом багато обіцяв,
Добре, що,йдучи, я промовчав,
Тепер совість не бере і серце не хапає -
Будній день минає.
2020-10-27 11:41:07
2
0