Отака ти
Саша Гаврилюк
(18+)
Отака ти... Я знав, що все лише міраж, Просто ніяк не міг сказати... А краще і не скажеш. Чому ти така - Не відомо обом, Тут зайві слова, Зустріч лоб у лоб. Кажу прямо, Майже холодними устами, Нічого не буває просто, Пам'ятаю першу зустріч: усмішка, невеликого зросту, Але наскільки очі бачать мало, Якими ми стали За такий проміжок часу? Пора знімати маску, Ти знаєш який я, Ну а ти... замовчую твоє ім'я, Показую пальцем на двері, Руки побиті, а спогади стерті, Все відверто... Краще було цим стосункам на початку вмерти, Ніж зараз казати, що гарна, але... ні на кого сперти... Ти просто стерво, На диво своїх юних літ, Вирішила погубити і мої. Зачиняю двері, хоча знаю, що все одно прийду, Ненавиджу... але все одно люблю.
2021-01-09 20:40:12
7
0
Інші вірші поета
Я пам'ятаю Здається, що це було так давно Моє буття - кров з молоком Я на тебе підсів
Інші поети
step
@step
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045