Достатньо аби
Есения Кшистек
Достатньо темні, аби відобразити небо Достатньо чорні, аби відливати синню Достатньо для того, аби стати потребою Достатньо для того, аби і надалі хтіти Аби бачити своє відображення в блискучих відсвітах Аби бачити чорне серед білого снігу Аби і надалі, і знову, і знову хтіти Аби засмічувати свою голову і кусати лікті Достатньо гарно, аби знецінити власне Достатньо гарне, аби самозакохано відвернутись Достатньо потрібне, аби образитись Достатньо улюблене, аби не повернутись
2020-10-05 11:00:49
3
0
Інші вірші поета
Обухівтранс Чому досі ти не здох?) Лінь На зустріч до свого кохання
Інші поети
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4865
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2414