Достатньо аби
Достатньо темні, аби відобразити небо Достатньо чорні, аби відливати синню Достатньо для того, аби стати потребою Достатньо для того, аби і надалі хтіти Аби бачити своє відображення в блискучих відсвітах Аби бачити чорне серед білого снігу Аби і надалі, і знову, і знову хтіти Аби засмічувати свою голову і кусати лікті Достатньо гарно, аби знецінити власне Достатньо гарне, аби самозакохано відвернутись Достатньо потрібне, аби образитись Достатньо улюблене, аби не повернутись
2020-10-05 11:00:49
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4978
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1421