Remembering
(18+)
I took a shower to make myself feel better Something to shake this mood Before I leave to pick up my daughter Her smile makes things go right again Just need to hear her laughter Keeps me grounded, she's my little anchor Stepping out of the shower, I feel weak Knees buckle beneath me, I take a seat The weight from the stressful intensity That I carry around with me Reluctantly I see this body, sad excuse of a mother Who is she When did I take on another persona Beaten down mentally 'What am I doing, I'm better than this' I guess I allowed the pain to become an unhealthy release That I started to forget And it felt so fucking good to not THINK Of everything that I couldn't fix I start to dry off, "towel dry" the bad thoughts And as I get dressed I take a short glance I know who I am about to see isn't me It's someone else I have to get that woman I lost Get her back quickly no matter the cost I have to try to make something good come out of this Though I'm not sure how Going through this life of a nightmare I admit self destruction was my personal doom But when i tried to reach out to anyone that would listen I couldn't find you I was tired of getting the same result so I continued what was working And I'm scared for that reason I'm tired of hurting I don't want to open up because I don't trust And yet here i am spilling my fucking guts Turning from the mirror, I reach to flick the light off And I can't help but wonder if this might be the mirror's last thought(s): "Will I remember her when she comes back? Will she remember who she used to be? Will she be gone without a trace?? Or has she let go already?" ©shantilly
2021-09-16 16:18:05
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168