Ціна помилки
Юлія Коник
Лежу і дивлюся у стелю Своїм я вчинком зруйнував усе Всередині все сухо як в пустелі Я знав, що все-таки вона піде. Як жити дальше я не уявляю. Без погляду її, без ніжних рук І я кричу: "Пробач. Я обіцяю." А лиш я чую свого серця стук. Біль у серці просто розриває, Хочеться волосся рвати на собі. Чорна сторона моя взлітає Нарешті ми позбулися її. І знову попадаю в те болото, З якого вона витягла мене. Назад не буде повороту В чорну пітьму воно мене несе. Я хочу, щоб завжди ти пам'ятала Цей вечір, коли я тобі сказав Там тиха музика звучала " Я тебе кохаю" прокричав.
2020-10-03 12:50:10
29
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Merian Varner
Душевний та дуже романтичний вірш 😍
Відповісти
2021-05-19 07:38:00
1
Юлія Коник
@Merian Varner дякую)
Відповісти
2021-05-19 07:54:18
Подобається
Інші вірші поета
Білий ангел Щастя на двох
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1207
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1893