Щастя на двох
(ВІН) В твоїх очах побачив я надію І майбутнє відкрилося мені. Тепер сказати я не смію, Що кохання немає у житті. (ВОНА) Ти показав, що таке щастя Тримаючи тебе за руку. І я надіюсь мені вдастя Зберегти до кінця віку. (РАЗОМ) В серцях зародилося кохання Вдвох ми будемо завжди Не дивлячись на всі випробування Зумієм почуття ми зберегти. Кожен день цінити будемо Оберігати від біди І ніколи не забудемо Свої закохані сліди. (ВОНА) Твій перший дотик пам'ятаю досі Такий не впевнений і боязкий. Божественні зелені очі І запах тіла твій п'янкий. (ВІН) А я твої сумненькі очі Коли сказав тобі: "Прощай". Але я знав, що завтра хочу Подарувати тобі рай.
2020-10-06 12:34:27
27
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Блакитноока
Дуже круто!
Відповісти
2021-05-20 16:48:27
Подобається
Роузі Рей
"В твоїх очах побачив я надію" цей перший рядок зачаровує.Ти розкрили саму суть кохання,яке воно буває.Чисте,вірне,справжнє.Коли існує взаємопідтримка,а немає місце брехні.Коли пара долає труднощі,в житті разом а ні "Твої проблеми,ти й вирішують" цей вірш заклався мені у душі❤️
Відповісти
2023-10-07 11:09:42
1
Юлія Коник
@Роузі Рей дякую)
Відповісти
2023-10-07 11:13:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1500
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1325