Рапорт у відпустку
Дорога втомилась під кроком важким,
І небо над нами стає мовчазним.
Я бачив багато, я чув через край,
Тепер мені, прошу, хоч спокій віддай.
Лишилися шрами, запеклись слова,
Бо вдома чекає родина моя.
Там сонце сідає за старий паркан,
І тихо зникає вечірній туман.
Відпусти додому, де дихають стіни,
Де я не солдат, а просто людина.
Підпиши цей папір, відпусти на вокзал
Набратися сили, щоб просто поспав.
Відпусти додому, до рідних облич,
Крізь далеку дорогу і темну ніч,
Щоб серце згадало забуте тепло,
І все, що боліло, нарешті пройшло.
Я вивчив напам'ять всі цифри та звіти,
Та хочеться просто той ранок зустріти.
Втомилися очі від кнопок і справ,
Я б вдома на ґанку хоч день простояв.
Забуду дедлайни, лишу монітори,
Там інший у серця тепер монітор.
Там кава у горнятку пахне інакше,
Там бути собою — і легше, і важче.
Відпусти додому, де дихають стіни,
Де я не солдат, а просто людина.
Підпиши цей папір, відпусти на вокзал
Набратися сили, щоб просто поспав.
Відпусти додому, до рідних облич,
Крізь далеку дорогу і темну ніч,
Щоб серце згадало забуте тепло,
І все, що боліло, нарешті пройшло.
2026-02-12 21:39:04
3
0