Your hand

Сонета

⛰️Рука твоя мов заблукалий у горах турист, Вивчає та ходить, то збоку, то вверх, то вниз. Торкається шиї, обличчя, волосся, Боюсь, що я зникну, й з собою візьму її хист. Подих сповільнює свою кисневу ходу, В мареннях чути плаский ультразвук пустот, Чорні метелики рвуть стіни давніх споруд, Трепетом крил пророкуючи сильну біду. Мене заспокоював ніжності доторк, життя, І я поглинала останнє холодне тепло, Мовби фіалка крізь затоноване скло, Мріє про безперешкодне серцебиття. Однак як зірветься подиху нитка тонка, А мною керує все ще егоцентризм, Хотіла б я бачить одне лиш крізь гранули призм, Як стиска мої пальці твоя заблукала рука. ♥️

2020-01-09 21:25:51

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13034

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

9521