Your hand
⛰️Рука твоя мов заблукалий у горах турист, Вивчає та ходить, то збоку, то вверх, то вниз. Торкається шиї, обличчя, волосся, Боюсь, що я зникну, й з собою візьму її хист. Подих сповільнює свою кисневу ходу, В мареннях чути плаский ультразвук пустот, Чорні метелики рвуть стіни давніх споруд, Трепетом крил пророкуючи сильну біду. Мене заспокоював ніжності доторк, життя, І я поглинала останнє холодне тепло, Мовби фіалка крізь затоноване скло, Мріє про безперешкодне серцебиття. Однак як зірветься подиху нитка тонка, А мною керує все ще егоцентризм, Хотіла б я бачить одне лиш крізь гранули призм, Як стиска мої пальці твоя заблукала рука. ♥️
2020-01-09 21:25:51
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3572
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6769