Scars
People made fun of him because he cried all day Not knowing that it's because his mother had passed away They laughed at him and said "Boys don't cry" But they never tried to understand the reason why They talked about her because she gained a lot of weight But they didn't know that her own body is something she hate They don't know she had gone without meals for days Just to get herself a perfect body a perfect face People are only interested in stories and rumor From the despair of a person they find humor No one gives them a chance to explain who they are As they pull down their long sleeves to hide away their scar Dedicated to all those who feel that they r not good enough.... You are a blessing
2018-08-26 09:26:34
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
POET UNKNOWN
Amazing.....its really true people always say what they want but they never what others are undergoing 💕💕👏👏
Відповісти
2020-04-27 11:52:02
2
Mysterious
@POET UNKNOWN Yes well said....thank you buddy 😊😍😍😍
Відповісти
2020-04-27 11:52:34
1
POET UNKNOWN
@Mysterious not to mention 😊
Відповісти
2020-04-27 11:53:28
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12043
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4283