Scars
People made fun of him because he cried all day Not knowing that it's because his mother had passed away They laughed at him and said "Boys don't cry" But they never tried to understand the reason why They talked about her because she gained a lot of weight But they didn't know that her own body is something she hate They don't know she had gone without meals for days Just to get herself a perfect body a perfect face People are only interested in stories and rumor From the despair of a person they find humor No one gives them a chance to explain who they are As they pull down their long sleeves to hide away their scar Dedicated to all those who feel that they r not good enough.... You are a blessing
2018-08-26 09:26:34
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
POET UNKNOWN
Amazing.....its really true people always say what they want but they never what others are undergoing 💕💕👏👏
Відповісти
2020-04-27 11:52:02
2
Mysterious
@POET UNKNOWN Yes well said....thank you buddy 😊😍😍😍
Відповісти
2020-04-27 11:52:34
1
POET UNKNOWN
@Mysterious not to mention 😊
Відповісти
2020-04-27 11:53:28
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1726
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1748