Who Am I?

Mysterious

Dreams are slowly turning into nightmares Nothing in my way expect the cold stares Times changing, memories are fading Heart engulfed in darkness, less love and more hating Millions of thoughts running through my head People everywhere but I only see their silhouette Silence has become my latest obsession I am flawed underneath this perfection I'm screaming at the devils on my shoulder Faded vision of memories I can't even remember My life has become nothing but a mere echo I turned into nothing by disappearing shadow I stood in front of the mirror, staring into my eyes As I questioned myself silently, "Who Am I?"

2018-09-24 18:36:43

24

12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

Girl Unknown .

Why is it that I do not find the words to describe how your poems are so relating at so many different levels.... Absolutely loved it.💖

Відповісти

2018-10-04 14:08:33

1

Mysterious

@Girl Unknown . Thank you so much ♥️♥️♥️

Відповісти

2018-10-04 17:55:27

1

Mysterious

thank you a million for ur encouraging words♥️♥️♥️

Відповісти

2018-11-03 17:28:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5629

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1994