Who Am I?
Mysterious
Dreams are slowly turning into nightmares Nothing in my way expect the cold stares Times changing, memories are fading Heart engulfed in darkness, less love and more hating Millions of thoughts running through my head People everywhere but I only see their silhouette Silence has become my latest obsession I am flawed underneath this perfection I'm screaming at the devils on my shoulder Faded vision of memories I can't even remember My life has become nothing but a mere echo I turned into nothing by disappearing shadow I stood in front of the mirror, staring into my eyes As I questioned myself silently, "Who Am I?"
2018-09-24 18:36:43
24
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Girl Unknown .
Why is it that I do not find the words to describe how your poems are so relating at so many different levels.... Absolutely loved it.💖
Відповісти
2018-10-04 14:08:33
1
Mysterious
@Girl Unknown . Thank you so much ♥️♥️♥️
Відповісти
2018-10-04 17:55:27
1
Mysterious
thank you a million for ur encouraging words♥️♥️♥️
Відповісти
2018-11-03 17:28:51
Подобається
Інші вірші поета
Silenced Voice Depression From Angel to Devil Ashes and Sirens
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Трояндочка
@Rose_Senorita
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2918
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2200