Що станеться з твоєю долею?

Сніжана Ворон

Він пив вже третю пляшку вина І дивився їй просто в очі, В них вже нічого не було, Там була лише почуттів війна... Він знав про її безсонні ночі... Скільки болю вже минуло. Він знав, що вона боялась алкоголю, Скільки їй це приносило болю... Він знав, що вона його ніколи не простить, Але дозволив собі так грішить... А зараз її очі сповнені сліз І вони по щокам стікали вниз. Його сердце одразу защемило І він себе готов був вбить. Хлопець це зробив, щоб завдати любій болю... Дав почуттям відразу волю. Перед нею впал безмовно на коліна, В її очах все потемніло, Вона його любила, Але віру в його слова вона відразу загубила... Вона пішла, а він її не зупинив, Усе відразу освідомив І розбив ще недопиту пляшку алкоголю... Сам себе загнав він у неволю. Ось так завжди буває, Коли у гніві все ти забуваєш І своїй любові боляче ти робиш... Ти вже нікого так сильно не полюбиш... Але робиш всеодно цю помилку, А потім вже нічого не змінити... Подумай перед тим, як спричинити болю, Що станеться з твоєю долею?

2023-02-18 13:35:51

Інші вірші поета

На жаль Слуга диявола Пісня моєї душі Прощавай, моя забута любов

Інші поети

mikami

@mikami

Маргарита Чаленко

@marharyta

ANDROID CHANNEL

@android_channel

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15592

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1517