Що станеться з твоєю долею?

Сніжана Ворон

Він пив вже третю пляшку вина І дивився їй просто в очі, В них вже нічого не було, Там була лише почуттів війна... Він знав про її безсонні ночі... Скільки болю вже минуло. Він знав, що вона боялась алкоголю, Скільки їй це приносило болю... Він знав, що вона його ніколи не простить, Але дозволив собі так грішить... А зараз її очі сповнені сліз І вони по щокам стікали вниз. Його сердце одразу защемило І він себе готов був вбить. Хлопець це зробив, щоб завдати любій болю... Дав почуттям відразу волю. Перед нею впал безмовно на коліна, В її очах все потемніло, Вона його любила, Але віру в його слова вона відразу загубила... Вона пішла, а він її не зупинив, Усе відразу освідомив І розбив ще недопиту пляшку алкоголю... Сам себе загнав він у неволю. Ось так завжди буває, Коли у гніві все ти забуваєш І своїй любові боляче ти робиш... Ти вже нікого так сильно не полюбиш... Але робиш всеодно цю помилку, А потім вже нічого не змінити... Подумай перед тим, як спричинити болю, Що станеться з твоєю долею?

2023-02-18 13:35:51

Інші вірші поета

Прощавай, моя забута любов Боляче... Свій біль Закохайся в свою самотніть

Інші поети

Кіса Белінська

@Kissa_Belinskaya

secret

@secretnoclue

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3666

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1613