Забувай її
Сніжана Ворон
Не муч себе, мій друже, Забувай її очі. Ставай мудріше, Хай стануть спокійніше твої ночі. Не шукай її всюди, Всеодно не знайдеш! Пали її етюди... Ти потім все забудеш... Вона зникла назавжди! Вона тебе забула... В її подобі не знайдеш правди. Вона в натовпі потонула. Ну чого ти її кличеш? Вона тебе не чує. Ти її ім'я у ві сні шепочеш. Це нічого доброго не віщує... Забувай її, мій друже, Забувай її скоріш. Вона твій лютий враже! Це буде твій яскравий фініш.
2023-01-13 12:03:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Я з тих, хто не дослухається до порад... Я з тих, хто каже: "В мене все буде по-іншому..." Наївний...
Відповісти
2023-01-15 18:03:58
1
Сніжана Ворон
@Микола Мотрюк я вас розумію, але не сумуйте, все ще буде
Відповісти
2023-01-16 07:39:00
2
Інші вірші поета
Хто ми? Моє серце для всіх стане кам'яне... Кому я пишу ці теплі рими? Ненависть
Інші поети
R E
@Rocks_Eyha
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5669
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16600