Забувай її

Сніжана Ворон

Не муч себе, мій друже, Забувай її очі. Ставай мудріше, Хай стануть спокійніше твої ночі. Не шукай її всюди, Всеодно не знайдеш! Пали її етюди... Ти потім все забудеш... Вона зникла назавжди! Вона тебе забула... В її подобі не знайдеш правди. Вона в натовпі потонула. Ну чого ти її кличеш? Вона тебе не чує. Ти її ім'я у ві сні шепочеш. Це нічого доброго не віщує... Забувай її, мій друже, Забувай її скоріш. Вона твій лютий враже! Це буде твій яскравий фініш.

2023-01-13 12:03:41

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

Я з тих, хто не дослухається до порад... Я з тих, хто каже: "В мене все буде по-іншому..." Наївний...

Відповісти

2023-01-15 18:03:58

Сніжана Ворон

@Микола Мотрюк я вас розумію, але не сумуйте, все ще буде

Відповісти

2023-01-16 07:39:00

Інші вірші поета

Я - не всі Я п'ю ковток отрути Хто ми? Це мої заплутані відчуття

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

MaggieB

@MaggieB

His Queen

@his_queen0926

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

2786

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1353