Забувай її

Сніжана Ворон

Не муч себе, мій друже, Забувай її очі. Ставай мудріше, Хай стануть спокійніше твої ночі. Не шукай її всюди, Всеодно не знайдеш! Пали її етюди... Ти потім все забудеш... Вона зникла назавжди! Вона тебе забула... В її подобі не знайдеш правди. Вона в натовпі потонула. Ну чого ти її кличеш? Вона тебе не чує. Ти її ім'я у ві сні шепочеш. Це нічого доброго не віщує... Забувай її, мій друже, Забувай її скоріш. Вона твій лютий враже! Це буде твій яскравий фініш.

2023-01-13 12:03:41

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

Я з тих, хто не дослухається до порад... Я з тих, хто каже: "В мене все буде по-іншому..." Наївний...

Відповісти

2023-01-15 18:03:58

1

Сніжана Ворон

@Микола Мотрюк я вас розумію, але не сумуйте, все ще буде

Відповісти

2023-01-16 07:39:00

2

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3773

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4898