Забувай її
Не муч себе, мій друже, Забувай її очі. Ставай мудріше, Хай стануть спокійніше твої ночі. Не шукай її всюди, Всеодно не знайдеш! Пали її етюди... Ти потім все забудеш... Вона зникла назавжди! Вона тебе забула... В її подобі не знайдеш правди. Вона в натовпі потонула. Ну чого ти її кличеш? Вона тебе не чує. Ти її ім'я у ві сні шепочеш. Це нічого доброго не віщує... Забувай її, мій друже, Забувай її скоріш. Вона твій лютий враже! Це буде твій яскравий фініш.
2023-01-13 12:03:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Я з тих, хто не дослухається до порад... Я з тих, хто каже: "В мене все буде по-іншому..." Наївний...
Відповісти
2023-01-15 18:03:58
1
Сніжана Ворон
@Микола Мотрюк я вас розумію, але не сумуйте, все ще буде
Відповісти
2023-01-16 07:39:00
2
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1732
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2294