Забувай її

Сніжана Ворон

Не муч себе, мій друже, Забувай її очі. Ставай мудріше, Хай стануть спокійніше твої ночі. Не шукай її всюди, Всеодно не знайдеш! Пали її етюди... Ти потім все забудеш... Вона зникла назавжди! Вона тебе забула... В її подобі не знайдеш правди. Вона в натовпі потонула. Ну чого ти її кличеш? Вона тебе не чує. Ти її ім'я у ві сні шепочеш. Це нічого доброго не віщує... Забувай її, мій друже, Забувай її скоріш. Вона твій лютий враже! Це буде твій яскравий фініш.

2023-01-13 12:03:41

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Микола Мотрюк

Я з тих, хто не дослухається до порад... Я з тих, хто каже: "В мене все буде по-іншому..." Наївний...

Відповісти

2023-01-15 18:03:58

Сніжана Ворон

@Микола Мотрюк я вас розумію, але не сумуйте, все ще буде

Відповісти

2023-01-16 07:39:00

Інші вірші поета

САЛЬВАДОР ДАЛІ, ПОСТІЙНІСТЬ ПАМ'ЯТІ Серед загублених Закохайся в свою самотніть Прощавай, моя забута любов

Інші поети

Alonar

@Alonar

xxhannaxx2005

@xxhannaxx2005

Hannah

@hananahQbanna

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16511

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13096