Серед загублених
Я втрачаю себе. Я янгол без крил. Щось всередині душу мою шкребе. Я серед могил. Тут стільки душ кричить, Звуть рідних. Я втрачаю цю мить І вже бачу їх зажурених. Їх забули, До них більше не прийдуть... Вони десь в пам'яті потонули... І надії їх впадуть. А я стою серед них, Я вже не жив. Я серед покинутих... Я життям не дорожив... Як так в житті виходить, Що кажуть "Навіки!" А насправді забувають?.. Тепер я закриваю свої повіки, Мене все одно більше не шукають... Я серед загублених, Серед забутих... Я відчуваю, що і мене забувають...
2023-01-16 08:04:20
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Ого це щось неймовірно-захопливе...
Відповісти
2023-02-02 11:53:09
1
Сніжана Ворон
@Сандра Мей дякую. Я насправді старалася. Ця ідея якось з'явилася в моїй голові, я не змогла її не втілити
Відповісти
2023-02-02 12:15:57
2
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3131
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16977