Серед загублених

Сніжана Ворон

Я втрачаю себе. Я янгол без крил. Щось всередині душу мою шкребе. Я серед могил. Тут стільки душ кричить, Звуть рідних. Я втрачаю цю мить І вже бачу їх зажурених. Їх забули, До них більше не прийдуть... Вони десь в пам'яті потонули... І надії їх впадуть. А я стою серед них, Я вже не жив. Я серед покинутих... Я життям не дорожив... Як так в житті виходить, Що кажуть "Навіки!" А насправді забувають?.. Тепер я закриваю свої повіки, Мене все одно більше не шукають... Я серед загублених, Серед забутих... Я відчуваю, що і мене забувають...

2023-01-16 08:04:20

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Ого це щось неймовірно-захопливе...

Відповісти

2023-02-02 11:53:09

Сніжана Ворон

@Сандра Мей дякую. Я насправді старалася. Ця ідея якось з'явилася в моїй голові, я не змогла її не втілити

Відповісти

2023-02-02 12:15:57

Інші вірші поета

Горді душі Хто ми? На жаль Я живу спогадами

Інші поети

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

Jhordan Ortiz

@jhordan_ortiz

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2590

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8352