Мама
Snizana Goncarenko
Ми вже виросли, у нас своє життя, свої проблеми і турботи, які ми навчилися долати самі без підтримки батьків. Але задумайтеся, адже наші мами будуть зовсім не проти, якщо ми попросимо у них поради, допомоги, підтримки. І дають вони завжди саме мудрі поради. А як вони бувають щасливі, коли ми приїжджаємо в гості і привозимо їм онуків. І давайте не будемо забувати, що наші мами не молодшають, що деколи їм самим потрібна наша турбота і вже точно – ласкаві слова. І ця добірка гарних, щирих, дуже зворушливих віршів про маму до сліз від сина і дочки. Прочитайте їх на мамин День народження або просто без приводу, в будь-який день. Або просто пошліть матусі такі душевні рядки.
2020-06-28 13:03:26
3
0
Інші вірші поета
Дідусь з днем народження Кохання
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4734
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2520