Ладина-парадокс

Мальва Польова

Вона людина цілі Й людина перешкод: Сама себе руйнує, Сама з землі й підводить. Залежна від емоцій, Обставин, звуків, слів. Упевнена й мінлива, Завжди на висоті! У них таке буває, В романтиків палких, І хоч життя кидає - Цінують кожен вдих. Вона - ходячий імпульс, Завжди ентузіаст, Від краху до пориву, То "дно", то "неболаз"... Між депресивним болем Невиплеканих мрій І між безмежним щастям Баланс знаходить свій. А, може, не знаходить, І вже давно здалась?... Та ні, злітає знову, Поламана й жива!

2018-04-26 19:13:24

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мальва Польова

дякую, старалася😄 Поїзд навіює натхнення 😋

Відповісти

2018-04-26 19:15:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4065

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2821