Натхнення

Мальва Польова

Десь блукає тихо-тихо, Невловиме і тонке, Сповнене примарних чарів Те натхнення нетривке. Ти біжиш за ним, полюєш, Мов останній ловиш шанс, А воно все вислизає І бере на кпини нас! А як тільки ти в турботах, Й жити ніколи - примчить! Заворушить, потормосить, У спокої не лишить! За наказом непоборним Ти летиш, немов той птах, До мольберту, пензля, ручки, Щоб творить, інакше - крах! То страшний маніпулятор, Тиран і деспод! А хоча... Ми б не бачили без нього Краси і радостей життя.

2018-04-28 22:55:25

Інші вірші поета

Сила Тепла вечірня любов Ладина-парадокс

Інші поети

Truth13

@Truth13

박 윤두

@Dambi001

Julian de Sousa

@juliandesousa

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5292

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2185