Натхнення
Десь блукає тихо-тихо, Невловиме і тонке, Сповнене примарних чарів Те натхнення нетривке. Ти біжиш за ним, полюєш, Мов останній ловиш шанс, А воно все вислизає І бере на кпини нас! А як тільки ти в турботах, Й жити ніколи - примчить! Заворушить, потормосить, У спокої не лишить! За наказом непоборним Ти летиш, немов той птах, До мольберту, пензля, ручки, Щоб творить, інакше - крах! То страшний маніпулятор, Тиран і деспод! А хоча... Ми б не бачили без нього Краси і радостей життя.
2018-04-28 22:55:25
9
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1845
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4787