Геліогабал серед нас
I/? Це аналітичний розум пізнає цинізм, А він так на поверхні схований, Не прихований і побутовий, він - своєрідна шкіра В образах, знайомих нам з дитинства, Наприклад: поет з пляшкою вина, Прийдешній з першим самоствердженням Всупереч здоровому глузду й соціальним нормам, З папіросою в зубах і ручкою в руках - Твориться мистецтво, що пройде репресії й віки. Як відчайдушний вальс "заповіт"² прослизне, Репресивний апарат товстий том не прожує. І крізь республіки й віки Ідея незамінною новим виданням дійде Для душ оксамитовий дурханг³. І в середу робітник книжечку до пива почитав, Там секрет успіху й визнання, Спішить вдень і вночі шлях до щастя пройти, Бо "заповіт" лиш для нього таємницю привідкрив, Інвестувати час для дивідентів: кохання і дітей. І в четвер висміює заздрісних мудреців, Що так і норовлять змістити пріорітет до пункту "смерть". ¹ - Геліогабал, Філіп К.Дік "Martian Time-Slip"; ² - Джордж С. Клейсон The "Richest Man in Babylon"; ³ - Durhang, Стівен Еріксон "Deadhouse Gates";
2024-01-26 10:15:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1632