Смартфон
Відзеркалення в екрані гляне в душу:
Те, що не станеться, губ не торкнеться.
Може, десь сенсор зачіпить душу -
Тут скитальцям ламають руки,
І вигнанці не знаходять слова.
Ми тут є, та нас насправді не існує -
Бродяги переплетенних доріг,
Та для нас не відкриються двері "Ста доріг".
Може, десь за екраном синіє небо манить до себе,
Та зламані руки і ноги безсилі -
На щоці застигла сльоза, та усмішка, як сонце ярка.
В тіні добра мене ти знайди:
Там лічать душу стаканом біди,
І кажуть "Ти ж вип’єш зі мною".
Лічать душу за рахунок пустоти,
Та нажимають на курок, і за смертю підгляди:
Чому вона повна журби ?
Знаєш, героїв тут давно нема,
І від сонця лишилось два бичка.
Заправляє усім святая тьма:
Це не моя війна і не мої слова.
Троль сховався за святого одинака,
І зранку з дощем впала журба,
І через рік Мандрівника забрала Богиня Сна.
2018-11-05 17:54:47
8
0