3.
استمر بتلقي الكره الكبير، و تستمر روحي بتلقي التحقير، و تستمر كلماتي بكونها منكورة، وتستمر دموعي بالهطول بسخونة، و تستمر انفاسي بالاضحاء منثورة، انا ايضا اريد استعاد فرحتي المقموعة، و الابتسامة بعذوبة، لما على نفسي ان تكون مذلولة، و بافعل الحثالة مقبورة، صرختي مكبوتة وليست لانسانٍ مسموعة. اصبحت لا أتأثر بعجرفتهم المعقَبة، لأن روحي اصبحت بالفعل محرقة، لم تعد تشعر باناملهم المسممة، بسبب حواسها التي أمست مبعثرة. لم اعد أشعر باللتي تتربع صدري، لقد آلَ تفكيري مُخز و مؤوس. أنا كلي أسَفٌ عزيزتي، لكنني لم أعد اشعر بكِ في الداخل، و كأنني مفرغة من البطان. فإذ هبت الريح اضحتني مندثرة بفعلها. انا آسفة محبوبتي و لكنني ساستمر بخذلانكِ، لم اعد امتلك الثقة لاواجه نفسي امام المرآة، فهل لكي مع انسانة مثلي البقاءِ؟ أنا آسفة لطيفتي و لكنني بدأت اكره نفسي، مهما تلقيت كلام جميلٍ مريح، سيهمس لي شيطاني "ليس بك اي ذرة من تلك النعمِ". أنا آسفة و لكنني جعلتك تكرهينني، لربما في يوم من الايام انت كذلك ستنسينني، و هذا ما ساريده وقتها، لاذهب من دون أي ندم بعدها. ------------
2019-04-14 15:17:15
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
.......
@Girl و انا احبك:(💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 13:31:45
2
Girl
@....... اوهووو :(( فديت الي تفهم النااس 💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 14:03:48
1
.......
@Girl انا اللي تفديك:(💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 14:04:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1897
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1325