3.
استمر بتلقي الكره الكبير، و تستمر روحي بتلقي التحقير، و تستمر كلماتي بكونها منكورة، وتستمر دموعي بالهطول بسخونة، و تستمر انفاسي بالاضحاء منثورة، انا ايضا اريد استعاد فرحتي المقموعة، و الابتسامة بعذوبة، لما على نفسي ان تكون مذلولة، و بافعل الحثالة مقبورة، صرختي مكبوتة وليست لانسانٍ مسموعة. اصبحت لا أتأثر بعجرفتهم المعقَبة، لأن روحي اصبحت بالفعل محرقة، لم تعد تشعر باناملهم المسممة، بسبب حواسها التي أمست مبعثرة. لم اعد أشعر باللتي تتربع صدري، لقد آلَ تفكيري مُخز و مؤوس. أنا كلي أسَفٌ عزيزتي، لكنني لم أعد اشعر بكِ في الداخل، و كأنني مفرغة من البطان. فإذ هبت الريح اضحتني مندثرة بفعلها. انا آسفة محبوبتي و لكنني ساستمر بخذلانكِ، لم اعد امتلك الثقة لاواجه نفسي امام المرآة، فهل لكي مع انسانة مثلي البقاءِ؟ أنا آسفة لطيفتي و لكنني بدأت اكره نفسي، مهما تلقيت كلام جميلٍ مريح، سيهمس لي شيطاني "ليس بك اي ذرة من تلك النعمِ". أنا آسفة و لكنني جعلتك تكرهينني، لربما في يوم من الايام انت كذلك ستنسينني، و هذا ما ساريده وقتها، لاذهب من دون أي ندم بعدها. ------------
2019-04-14 15:17:15
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
.......
@Girl و انا احبك:(💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 13:31:45
2
Girl
@....... اوهووو :(( فديت الي تفهم النااس 💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 14:03:48
1
.......
@Girl انا اللي تفديك:(💜💜💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2019-04-15 14:04:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1918
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2237