- О ось і вона!Хлопці ви знаєте що робити.
Я із за спини відчула як підіймається рука знову.Як думаєте що це за сила в мене така?.. Це щось дуже дивне серйозно. Але давайте за це потім бо зараз не дуже зручно говорити.
- Тільки спробуй.
- Сильно хоробра чи що? Хахахаха. Гадаю ми спробуємо.
- Бро чуєш я не дуже хочу.. Вона тіп руку зупинила, це до біса дивно..
- Чувак ти забув нашу умову? Ви її б'єте моя маман ставить вам одинадцять за семестр.
-Блін добре, але якщо це знову твої "шуточки" то буде погано бро.
- Ага, так так. Ну що ви стоїте?!
Я вирішила діяти. Я почала їх бити, в висновку я їм зламала ноги і руки. Але в нас не якісь бойовики. Тому я почала просто бігти. Ну а на що ви сподівались?
- Чого ви стоїте?!! Біжіть за нею!
Школа то велика, і десь сховатись можна. Але я можу загубитись. Тому я побігла до виходу з школи.
- Що ви вже бігти не можете? А все іза того що булок понажиралися!
- Зникніть з дороги дибіли, я її самотужки наздожену!
І тут в один момент, коли я дивилась йому в пику.. Я почала падати. І я зрозуміла куди, знаєте мені до школи треба було на гору підійматись школа розташована на пагорбі а знизу нього дорога по якій їздять машини... Я впала. І останнє що я побачила це велику вантажівку яка їхала у моєму напрямку.