Моя розмова про Україну
Я по вулиці іду, До сніжинок говорю: "Ви, літаєте високо, І все бачите навколо!" Полетіть в "оту країну", Й принесіть нам звістку Миру! Щоби, люди, не страждали, Й більше сліз не проливали! Бо, сама, я, гірко плачу, Болить, мені, від печалі: За дітей, за матір рідну, І за Україну — милу! Перестаньте, "ви, мужлани", Нашу Неньку — турбувати! Дайте, нам, в добрі зростати, І у Мирі — процвітати! Ви, сніжинки — чуйте, І мене — почуйте. Я, так дуже хочу, Щоб жилось красиво, Нам, в Україні нашій рідній, А не на чужій — чужині!
2022-02-14 21:53:50
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2971
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9257