Моя розмова про Україну
Я по вулиці іду, До сніжинок говорю: "Ви, літаєте високо, І все бачите навколо!" Полетіть в "оту країну", Й принесіть нам звістку Миру! Щоби, люди, не страждали, Й більше сліз не проливали! Бо, сама, я, гірко плачу, Болить, мені, від печалі: За дітей, за матір рідну, І за Україну — милу! Перестаньте, "ви, мужлани", Нашу Неньку — турбувати! Дайте, нам, в добрі зростати, І у Мирі — процвітати! Ви, сніжинки — чуйте, І мене — почуйте. Я, так дуже хочу, Щоб жилось красиво, Нам, в Україні нашій рідній, А не на чужій — чужині!
2022-02-14 21:53:50
8
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5168
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2316