В небі ластівки
Тетяна
В небі ластівки літали, Й між собою щебетали. Може про погоду, А, можливо, і – негоду. Вгору й вниз летіли, Й наді мною гомоніли. А, я, поглядала, Й радість, мене, обіймала! Пташечки маленькі, І такі, гарненькі. Гнізда – будували, Своїх діток – годували. Ціле літечко кружляли, Своїм співом – потішали. Але, що ж, прийде – пора, Й полетять в краї – тепла!
2021-06-03 09:24:02
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Настасья Маркозова
👏👏👏😊😊
Відповісти
2021-10-25 13:39:17
Подобається
Тетяна
@Настасья Маркозова Дякую)
Відповісти
2021-10-25 16:20:00
Подобається
Інші вірші поета
Кульбаба Весна перемагає Білка біля мого дому У моїй малині
Інші поети
user8720
@user8720
Dr.Theo
@Foli_officiel
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2152
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1342