В небі ластівки
Тетяна
В небі ластівки літали, Й між собою щебетали. Може про погоду, А, можливо, і – негоду. Вгору й вниз летіли, Й наді мною гомоніли. А, я, поглядала, Й радість, мене, обіймала! Пташечки маленькі, І такі, гарненькі. Гнізда – будували, Своїх діток – годували. Ціле літечко кружляли, Своїм співом – потішали. Але, що ж, прийде – пора, Й полетять в краї – тепла!
2021-06-03 09:24:02
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Настасья Маркозова
👏👏👏😊😊
Відповісти
2021-10-25 13:39:17
Подобається
Тетяна
@Настасья Маркозова Дякую)
Відповісти
2021-10-25 16:20:00
Подобається
Інші вірші поета
Чорнобривці Жовта хризантема Веселі хмаринки Маки польові
Інші поети
Adeola Tayo
@Thewriterin_jay
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536