В небі ластівки
Тетяна
В небі ластівки літали, Й між собою щебетали. Може про погоду, А, можливо, і – негоду. Вгору й вниз летіли, Й наді мною гомоніли. А, я, поглядала, Й радість, мене, обіймала! Пташечки маленькі, І такі, гарненькі. Гнізда – будували, Своїх діток – годували. Ціле літечко кружляли, Своїм співом – потішали. Але, що ж, прийде – пора, Й полетять в краї – тепла!
2021-06-03 09:24:02
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Настасья Маркозова
👏👏👏😊😊
Відповісти
2021-10-25 13:39:17
Подобається
Тетяна
@Настасья Маркозова Дякую)
Відповісти
2021-10-25 16:20:00
Подобається
Інші вірші поета
Зима і птахи Соловейко в лісі Журба Покинуте щеня
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3970
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2704