Журба
На подвір'ї, я, стояла,
І глибоко сумувала.
Сльози капають з очей,
Бо беруться — кожен день!
Сльози витирала,
І на небо поглядала.
Двоє лебедів летіло,
Хоч зима, ще стукотіла.
Ой, ви, пташечки мої!
Лебедята, білі!
Хоч на мить, але журбу,
Вже забула, я, свою!
2021-08-08 18:06:00
23
0