Безглузде існування
(18+)
( один з тих ...) Я прокурив своє життя , Спокійно , легко , непомітно . Закривши очі , приємним димом свої легені напував , Життя біля себе не тримав , Відпустив, щоб воно йшло , А вийшло , що воно втекло , Втекло з легким димом сигарети . Я викурив всі сигарети , які були в моїх руках , Я пропалив всі свої гроші , не давши ні копійки дітям . Я думав маю ще багато часу , Гадав що жити буду вічність , Та вийшло що невічні люди Й мої легені , які купалися в диму . І Я залишився один , Так і не кинувши ні дня палити . А колись я був лікарем , поважна людина , яка лиш так старалася стримати стрес , Я мав і сім'ю , дружину і сина , Та прокурив і тратив їх , Я прокурив життя . ( один з тих ....) Я пропив своє життя , Спокійно , легко , непомітно . Спустив його в унітаз , біля якого ночував щодня , Тримаючи біля себе пляшку з гарячою рідиною , Я нікого не любив , здавалось втратив сенс життя , І лиш гаряча рідина приносила радості в життя . Тепер сиджу старий в старезній хаті , крім мене тут нема нікого , І бачу привиди з минулого життя . І вже я знаю кого тоді любив , знайшов і сенс в тодішньому житті , та вже занадто пізно . Залишився старий один . А в юності я був студентом , Самі знаєте гулянки всю ніч , вечірки , Алкоголь . І сам для себе непомітно не зміг себе підняти себе з дна . І в цьому винні ми самі , Ми вибрали таке життя , І скільки нам не допомагали , Ми вибирали його знову . Так рани хворі лікували , і ... біль ховали . Такі створіння дивні ми .
2021-10-18 18:53:22
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Tianna Mase_
@просто веселка дякую , я довго думала як правильно написати щоб так вийшло .
Відповісти
2021-10-18 19:58:35
4
просто веселка
@Tianna Mase_ ви молодець, бажаю побільше натхнення 🙂
Відповісти
2021-10-18 20:00:10
2
Tianna Mase_
Відповісти
2021-10-18 20:00:58
1
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1971
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2646