Звичайне життя невинної душі
Холодна цього року зима , Відчуваю що через її холод замерзне чимало сердець . В зимовий вечір , в кареті старенькій , під мелодійний скрип колес , Їде дитя , Дівчина з кристально чистою душею . Шкода лебідку , вона ще не знає як познущається з неї життя , Який жахливий урок готує . Багато правди скрили від неї , І те що до рук душогубця її добровільно віддали батьки , за декілька срібних копійок . Внушили дитині що немає ніякого виходу , що це обов'язок , та не легка справа жіночого життя , Прислуговувати старому павукові . Він зверхньо дивився на неї , заманював смертельну пастку , спіймавши випив життя , І цим заніс себе в книгу мертвих . Ох наївне , бідне дитя... Вона вірила що відплачує борг батькам за те що їй життя подарували , Платила собою та своїм тілом . Служила через біль і через сльози , тримала всі образи при собі , Мовчки вислуховувала всі повчання і витримувала покарання . Та не довго покірною лебідка була , Швидко знайшла слабкі сторони старого , І мстити тихо почала . Бурю здіймала і тут же гасила , робила невинне лице , В день посміхалась , схиливши голову ходила , погляд ховала , покірною була . Та в ночі в саду гуляла і в книгах шукала , дурман - трави , щоб смертельним напоєм павука отровити . Поглядом могла людей підкорити і зробити своїми рабами . Невинність з лиця впала і залишилася темна сторона , яку самі ми породили . І тепер на лиці чорна вуаль з під неї видніються холодні , сірі очі , Та жодна вуаль не сховає глузливої посмішки а сукня не скриє чорної душі .
2021-10-23 16:46:55
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Во ім'я Богів всіх народів це МАКСИМАЛЬНО ШЕДЕВР ✨
Відповісти
2021-10-24 15:28:21
2
Tianna Mase_
Відповісти
2021-10-24 15:41:41
Подобається
Tianna Mase_
дякую
Відповісти
2023-01-21 14:11:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1718
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1526