111
І все поглине природа,
Одвічна матір світу і богів.
Поверне все собі, у своє гаряче лоно, яке сповнене новим життям, пульсує і кипить.
Вона...
Залишить дурнів голих і брудних,
На поталу власному сумлінню.
Будеш сидіти, сам... убогий, на обкурених уламках своїх абсýрдних мрій.
Переживе й Поглине вона згодом :
тебе,
мене,
її зі сталевим духом,
і його із тілом кволим та слабким.
Не залишиться від нас нічого,
окрім... кісток
твоїх
моїх
її
І...
його.
І будинок в прірву затягне вологими руками, накриє ковдрою важкою все.
І не втечеш від докорів сумління,
не виженеш...
лиш випалиш собі гидке клеймо.
І ти підкоришся, як підкорились сотні...
Не вистоїш в цій бурі, упадеш..
Гріхи солоними слізьми омиєш, оплачеш сіре майбуття.
Я знаю, хочеш покричати, можливо, навіть помолитись, бо у душі тепер панує хаос,
а людям у такі моменти складно зупинитись.
Та ще я знаю, що лише один зрадливий сумнів, і ти покинеш всіх і все. І та пітьма, яку в середині ти грієш, врешті-решт погубить і тебе...
2023-11-26 20:55:19
1
0