111

Tianna Mase_

І все поглине природа, Одвічна матір світу і богів. Поверне все собі, у своє гаряче лоно, яке сповнене новим життям, пульсує і кипить. Вона... Залишить дурнів голих і брудних, На поталу власному сумлінню. Будеш сидіти, сам... убогий, на обкурених уламках своїх абсýрдних мрій. Переживе й Поглине вона згодом : тебе, мене, її зі сталевим духом, і його із тілом кволим та слабким. Не залишиться від нас нічого, окрім... кісток твоїх моїх її І... його. І будинок в прірву затягне вологими руками, накриє ковдрою важкою все. І не втечеш від докорів сумління, не виженеш... лиш випалиш собі гидке клеймо. І ти підкоришся, як підкорились сотні... Не вистоїш в цій бурі, упадеш.. Гріхи солоними слізьми омиєш, оплачеш сіре майбуття. Я знаю, хочеш покричати, можливо, навіть помолитись, бо у душі тепер панує хаос, а людям у такі моменти складно зупинитись. Та ще я знаю, що лише один зрадливий сумнів, і ти покинеш всіх і все. І та пітьма, яку в середині ти грієш, врешті-решт погубить і тебе...

2023-11-26 20:55:19

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4989

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2910