Лютневі морози
Tianna Mase_
Прошу, зіграй, як в останній раз, торкнись холодних клавіш піаніно. Легкою мелодією приторкнись до струн душі моєї. Я говорив тобі наскільки важливі мені стали наші зимові прогулянки, і легкі розмови ні про що. А говорив ... я ... говорив як сильно піаніно полюбив... та репетиції холодними, нудними, вечорами. А говорив ... я... говорив що зиму зміг я полюбити, після того ... як вечором холодним у легеньку завірюху, тебе на вулиці побачив вечірнім світлі вуличного ліхтаря, Ти була в темному пальті з червоною хустиною в руках з красивими золотими завитками. (Не говорив ? Шкода) Прошу, зіграй, як в останній раз, Відпусти думки тривожні погуляти І просто грай. А що до мене Зі мною залишиться мелодія твоя, Яку того вечора для мене востаннє зіграла, Яка в хуртовину не дасть мені померти. Яка зігріє у нічну холоднечу. Вона в пам'яті залишилася, білою плямою, і завжди буде зі мною. І на смертному ложі коли мені залишиться декілька хвилин, ми знову зустрінемося з тобою в останній раз, і закружимося у вальсі під мелодію яка до болю рідна У знайомій кімнаті в якій досі самотньо стоїть піаніно. Залишаю тебе одну в лютневі морози Моя кохана Лесю .
2023-01-19 13:09:52
5
0
Інші вірші поета
Один з тих хто не знав проблем . У полоні життя .... Босорканя П'ятниця . Останній вечір .
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1656
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2722