Нічне місто
Ти повертаєшся з роботи В ночі, Одна, У вагоні метро людей... не більше десяти, Хто біля тебе ти не знаєш і по обличчю не вгадаєш, хто є порядним і другом зміг би стати, А хто заради забави чи пари сотень гривень, проштрикне гарячу плоть, й без докорів сумління сховається у вузеньких вуличках нічного, втомленого міста. І ось ти виходиш на станції "Шулявська" повільно сходами підіймаєшся на верх, Чомусь одразу в голові з'являється картина венеціанського майстра Тиціана - "Сізіф" машинально порівнюєш себе та й всіх інших людей з ним, так прикро, що всі люди, так само все життя приречені вічно виконувати важку марну працю. А що потім ? А потім, самотні вулиці, мокрий осінній асфальт, гордий місяць, тепер все у твоїх руках. І цієї тихої ночі ти володарка цього міста. Чисте небо і тепла ніч тепер твої союзники, Які готові йти у бій заради перемоги та свободи.
2023-01-25 20:47:53
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
дякую
Відповісти
2023-01-25 21:16:04
Подобається
Tianna Mase_
особливо цікава архітектура в цьому стилі
Відповісти
2023-01-25 21:17:11
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2152
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2694