Не залишай мене прошу ...
Кохай мене , Як її кохаєш  . Не йди до неї , я благаю . Не залишай мене прошу  , Цим ти мене сильніше вбиваєш , Коли повернешся я вже помру . Моїх очей ти не згадаєш , і губ моїх забудеш смак . Мене ти втратиш , Розумієш ?  Й тоді повір ніколи не знайдеш , Шукати будеш не побачиш , І душу вивернеш назовні , та там не буде вже мене . Шукатимеш мене усюди , І крізь лиш бачиш ти мене . Я обіцяю , Я клянуся , мене ніколи не знайдеш  . Ти досі віриш що жартую , мені стає тебе шкода . Твоїй уяві я блукаю , тобі спокою я не дам , Ти будеш все життя страждати . За руку триматимеш її , а серце буде лиш зі мною , Моїм най відданим слугою , Я обіцяю ти згориш ,  згориш у пламені страждання . У Бога молитимеш прощення , та Я закрию йому вуха, щоб не почув тебе ніколи  , Закрию очі щоб і не бачив  . Не прийме він молитов твоїх  . І лиш коли забуде він про тебе . Тоді я зможу відпустити , І тої миті я забуду . Лише тоді . А доти будеш ти зі мною , Моїм, най відданим слугою . Будем страждати ми з тобою . (Не залишай мене, прошу ) .
2021-10-15 07:39:24
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Tianna Mase_
@Maria дякую 💫🤍
Відповісти
2021-11-05 12:41:09
1
sssandra
Супер!👍💔
Відповісти
2021-11-09 10:19:04
2
Tianna Mase_
@sssandra дякую ❤
Відповісти
2021-11-09 10:32:05
2
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15731
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1618