Де ж ти там загублене дитя?
Де ж ти там загублене дитя? На небі десь  біля Христа? Посеред хмар тепер твоє життя. Пробач, вже не напишу тобі листа. Ти не почуєш більше голос мій. Ти не відкриєш більше своїх вій. Пробач,  що врятувати не змогла, Коли до нас вночі прийшла біда. Я знаю ти не почуєш моїх слів І той чарівний спів твоїх братів Що тут лунатиме з усіх сторін. Коли нарешті встанемо з колін Не для тебе буде вже ця Весна. Не для тебе буде пісня солов'я, Де любов'ю вкрита вся земля І нарешті вже закінчилась війна
2022-12-12 19:28:32
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анна Топтун
@просто веселка дякую, але и такий настрій
Відповісти
2022-12-13 18:12:05
1
просто веселка
@Анна Топтун в мене теж такий настрій, тож пишу сумні вірші і читаю теж сумні
Відповісти
2022-12-13 18:13:13
1
Анна Топтун
Відповісти
2022-12-13 18:15:04
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6629
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402