Де ж ти там загублене дитя?
Де ж ти там загублене дитя? На небі десь  біля Христа? Посеред хмар тепер твоє життя. Пробач, вже не напишу тобі листа. Ти не почуєш більше голос мій. Ти не відкриєш більше своїх вій. Пробач,  що врятувати не змогла, Коли до нас вночі прийшла біда. Я знаю ти не почуєш моїх слів І той чарівний спів твоїх братів Що тут лунатиме з усіх сторін. Коли нарешті встанемо з колін Не для тебе буде вже ця Весна. Не для тебе буде пісня солов'я, Де любов'ю вкрита вся земля І нарешті вже закінчилась війна
2022-12-12 19:28:32
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Анна Топтун
@просто веселка дякую, але и такий настрій
Відповісти
2022-12-13 18:12:05
1
просто веселка
@Анна Топтун в мене теж такий настрій, тож пишу сумні вірші і читаю теж сумні
Відповісти
2022-12-13 18:13:13
1
Анна Топтун
Відповісти
2022-12-13 18:15:04
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5354
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075