Щастя в руках
Анна Топтун
Пшеничні поля, чарівна земля. Краса неймовірна простого села. Вранці так гарно майоріє роса. Природа щаслива. Дякую небеса. Тепер кров'ю залиті всі наші ліса, Не літає там більше чорна оса, Не чутно там й пісень солов'я, Яку так давно вже чекає сім'я, Яка стільки днів в окупації жила. Так непомітно, в ямі там біля села. Від болю там ледь не померло дитя, І давно зіпсоване було їхнє взуття. Там наповнені нестримного болю. Сиділи у ямі та співали пісні волю, Свободу і тяжку ту козацькую долю Весь страх вони заховали в тополю Але на світанку допомога прийшла Гордо жінка український прапор несла Так ніжно, мов тримала щастя в руках Ніби бачила вже це в рідних очах
2023-03-09 07:50:20
6
0
Інші вірші поета
Війна Діти війни Поки в полі грім Білий птах
Інші поети
R_i_t_a
@freebird
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2284
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15364