Дива

Анна Топтун

Таємниці світла. Таємниці добра. Заховані там десь в окопах життя. Там хлопці звичайні творять дива Краще ніж міфічні істоти і божества. Ті воїни там щодня рятують життя І спокійно вони йдуть в майбуття. Страху не мають, в них чиста душа. Вони на землі тихо творять дива. Там в окопах в них мерзне рука, Але сміливо вони натискають курка, Бо після зими знову почнеться весна. Не здаються вони. В них надія жива. День за днем, вони творять дива. Їх там рятують звичайні слова. Буде вільна наша рідна земля Почнеться нарешті мирне життя.

2023-12-10 06:39:10

Інші вірші поета

Стомлені очі Стихи Коли здається... Війна

Інші поети

Влад

@Vlad_Demon

ANDROID CHANNEL

@android_channel

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4814

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1634