Тривога
Тривога тепер в наших серцях Там біль та неймовірний  страх За тих, хто нас захищає в полях За тих, хто приходить у снах. Цінувати  своє навчились життя, Коли під сирену біжим в укриття. Зрозуміли, що є існування мета Після війни відбудувати міста Інколи буває пробігає думка одна, Що тій війні немає ані краю, ані кінця. Проте в сильних серцях надія жива, Що мир повернеться в наше життя. Коли пролунає остання з війни новина І усвідомим, що остання тривога була. Почує весь світ, що Україна Перемогла. Святкувати почнем. Закінчилась війна.
2023-05-10 03:37:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12257
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1599