Тривога
Тривога тепер в наших серцях Там біль та неймовірний  страх За тих, хто нас захищає в полях За тих, хто приходить у снах. Цінувати  своє навчились життя, Коли під сирену біжим в укриття. Зрозуміли, що є існування мета Після війни відбудувати міста Інколи буває пробігає думка одна, Що тій війні немає ані краю, ані кінця. Проте в сильних серцях надія жива, Що мир повернеться в наше життя. Коли пролунає остання з війни новина І усвідомим, що остання тривога була. Почує весь світ, що Україна Перемогла. Святкувати почнем. Закінчилась війна.
2023-05-10 03:37:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13074
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1873