Тривога

Анна Топтун

Тривога тепер в наших серцях Там біль та неймовірний страх За тих, хто нас захищає в полях За тих, хто приходить у снах. Цінувати своє навчились життя, Коли під сирену біжим в укриття. Зрозуміли, що є існування мета Після війни відбудувати міста Інколи буває пробігає думка одна, Що тій війні немає ані краю, ані кінця. Проте в сильних серцях надія жива, Що мир повернеться в наше життя. Коли пролунає остання з війни новина І усвідомим, що остання тривога була. Почує весь світ, що Україна Перемогла. Святкувати почнем. Закінчилась війна.

2023-05-10 03:37:29

Інші вірші поета

Три роки зими Білий птах З часів Київської Русі Герой

Інші поети

Adara Halley

@adarahalley

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Binudi Wickramasinghe

@BINUDI

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5443

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16377