Чекай

crazy sugar

Зима все повертала голову, Усе дивилася назад, Усе чекала того голосу, Того чарівного голосу, Що заспіває з нею в такт. Вона все вірила у краще, Все думала, що буде мить А ті обійми були важчі, Із кожним разом усе важчі, І голос той кружляв і пив Її ті мрії в сніг блискучий, У холод голосу його, Зимовий холод і надію, І сукню, що уже давно Була зимовою бронею Для голосу його того. Він все ішов і йшов за нею, Усе кружляв з Зимою в так, І все співав і ждав від неї Тих нот чарівних. А була лиш тиша Зима не хотіла Говорити.

2020-12-05 20:00:18

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Green Cherry

Очень здорово 😎 👏

Відповісти

2020-12-05 20:31:58

Подобається

crazy sugar

@Green Cherry дякую))

Відповісти

2020-12-06 06:44:21

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1656

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4840