Чекай
Зима все повертала голову,
Усе дивилася назад,
Усе чекала того голосу,
Того чарівного голосу,
Що заспіває з нею в такт.
Вона все вірила у краще,
Все думала, що буде мить
А ті обійми були важчі,
Із кожним разом усе важчі,
І голос той кружляв і пив
Її ті мрії в сніг блискучий,
У холод голосу його,
Зимовий холод і надію,
І сукню, що уже давно
Була зимовою бронею
Для голосу його того.
Він все ішов і йшов за нею,
Усе кружляв з Зимою в так,
І все співав і ждав від неї
Тих нот чарівних.
А була лиш тиша
Зима не хотіла
Говорити.
2020-12-05 20:00:18
9
2