Голос
Чомусь, як закриваю очі мені стає спокійно. Як закриваю очі, лиш бачу місто-мрію, І відчуваю запах тієї он кав'ярні, І відчуваю подих уже старої зали. Немає тут нікого, нема страшного ока, Що гляне тобі в спину і скаже, що не горда. Немає тут нікого... І тебе теж немає. Немає... Дивно, а голос твій лунає Хіба ж не твій? Та хай, я відчуваю місто. Тут так спокійно, тихо, нема людей, не тісно... Тут, хоч примарна, але прекрасна воля, Така далека і близька, така чужа й знайома А голос все луна... і обійма за плечі, Такий приємний, рідний і каже мудрі речі. Ти йди, я ж тебе тут чекати завжди буду, Бо серце все сміється і каже: "Не забуду". Ти йди, а я не зникну, місто не відпустить, Бо повернутись знову мене воно примусить. Так дивно, навкруг тиша, а голос твій лунає... Так дивно, обійма за плечі, хоча тебе немає...
2020-12-22 17:01:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8052
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652