Голос
Чомусь, як закриваю очі мені стає спокійно. Як закриваю очі, лиш бачу місто-мрію, І відчуваю запах тієї он кав'ярні, І відчуваю подих уже старої зали. Немає тут нікого, нема страшного ока, Що гляне тобі в спину і скаже, що не горда. Немає тут нікого... І тебе теж немає. Немає... Дивно, а голос твій лунає Хіба ж не твій? Та хай, я відчуваю місто. Тут так спокійно, тихо, нема людей, не тісно... Тут, хоч примарна, але прекрасна воля, Така далека і близька, така чужа й знайома А голос все луна... і обійма за плечі, Такий приємний, рідний і каже мудрі речі. Ти йди, я ж тебе тут чекати завжди буду, Бо серце все сміється і каже: "Не забуду". Ти йди, а я не зникну, місто не відпустить, Бо повернутись знову мене воно примусить. Так дивно, навкруг тиша, а голос твій лунає... Так дивно, обійма за плечі, хоча тебе немає...
2020-12-22 17:01:42
6
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2871