Новий день навчання UA розпочався специфічно. Останнє чого Ізуку очікував так це допиту від репортерів на вході до воріт. Вони намагались розпитати про Всесильного і те як це навчатись під його оком.

– Герой він гарний, а ось викладач некомпетентний. – відповів Ізуку та зайшов на територію UA.

Репортери були сильно шоковані цим і навіть трохи розгнівані. На останок Ізуку почув як хтось питав чи є він родичем Мірко, що змусило його трохи посміятись.

Під час класної години, Айзава повідомив, що він переглянув записи з тренувань попереднього дня. Загалом він всіх похвалив та сказав, що всі добре виклались.

– Мінета, мені повідомили про твою поведінку. Якщо продовжиш так себе вести по відношенню до однокласниць, це піде тобі в особистий файл і тебе буде відраховано з UA.

Потім Айзава повідомив, що клас має визначити старосту. Всі одразу почали викрикувати та просити щоб обрали саме їх. Але все це швидко зупинилось коли закричав Іда. Він запропонував провести демократичне голосування. Всім ця ідея сподобалась і ніхто не мав нічого проти.

За результатами голосування Ізуку та Яоярозу мали по три голоси, в той час як Іда мав два голоси. Найяскравішу реакцію мав Бакуго який кричав, що клятий заєць не міг отримати більше голосів ніж він. Але потім сам Ізуку втрутився.

– Я відмовляюсь від позиції. Мені в падлу цим займатись.

Дехто в класі був шокований від його вибору слів, але ніхто не міг нічого зробити з цим. Яоярозу стала старостою, в той час як Іда її замісником.

На обідній перерві Ізуку не міг знайти спокою. Він досі не розумів чому Іда та Урарака приклеїлись до нього і не хочуть відставати. На перервах вони завжди підходять до нього, обідають з ним, йдуть зі школи також разом з ним. Але поки він був готовий їх толерувати. З цікавого, виявилось що Іда є молодшим братом героя Інженіума і хоче бути героєм саме через нього.

Нажаль спокійно пообідати не дали. Прозвучала сирена, після чого було повідомлення в якому сказали, що відбулось порушення третього рівня безпеки. Згідно зі слів одного з старшокласників це означає, що на територію школи здійснено проникнення.

Почалась штовханина та крики. Ізуку не міг повірити в таку поведінку студентів. В якийсь момент він опинився поруч з вікном й побачив репортерів на території школи. Ізуку полаявся собі під ніс, після чого вкрився блискавками та вистрибнув з натовпу. Приземлився він ідеально на вихідний знак й почав кричати.

– Це просто преса! Ведіть себе як студенти UA, а не як перелякані дітлахи! В нас всі вчителі це герої! Якого біса ви так переймаєтесь?!

Натовп швидко заспокоївся, особливо після того як поглянув у вікно та почав вести себе більш організовано.

По поверненню до класу Ізуку вже вкотре за день хотів когось скалічити. Іда вирішив передати йому свою позицію замісника старости, адже вважав його кращим лідером ніж себе. Ті хто бачили та чули слова Ізуку під час паніки підтримали це рішення. Але проблема в тому, що він це робив бо натовп був надто гучний і бив по його вухам цим.

Чого жоден зі студентів не знав, так це того, що захисні ворота UA були знищені дією невідомої здібності. Власне це й дозволило репортерам проникнути на територію школи.

Наступний день розпочинався вже буденно. Але після звичайних уроків та обідньої перерви до класу зайшов Айзава. Він повідомив, сьогоднішній урок геройських основ буде мати трьох викладачів у вигляді його самого, Всесильного та третього героя. В студентів почали виникати питання щодо цих змін, але Айзава випередив їх в цьому й оголосив, що це буде тренування з порятунку в різних умовах.

Студенти розділяли між собою різні рівні ентузіазму. Одні були трохи розчаровані та засмучені, інші ж були в захваті. Також був Ізуку, який планував бути героєм орієнтованим на бій, але при цьому усвідомлював важливість вміння рятувати інших.

– Чи будете ви вдягати костюми на це тренування, рішення ваше. Але хочу попередити що вони можуть як допомогти вам, так і обмежити вас. – зазначив Айзава. – Проходити тренування буде за межами кампуса, тому їхати будемо на автобусі. Готуйтесь.

За декілька хвилин всі вже були в костюмах та готові їхати. Іда хотів запропонувати вишукуватись згідно з номерами, щоб було швидше та легше зайняти місця в автобусі. Але Ізуку його зупинив і виявився правим, адже автобус мав нестандартне розташування сидінь.

Поїздка була доволі тиха та приємна. В якийсь момент Асуї Цую, запитала в Ізуку про його здібність, яка для неї не мала жодного сенсу, та наполягла щоб він кликав її по імені.

– По суті я успадкував здібності від обох батьків. Кролячу мутацію від матері та біоелектрику від батька. Хоча біоелектрика в мене проявилась роки 3 тому якщо не помиляюсь. Щось типу пробудження.

Це змогло вразити багатьох. Кірішіма прокоментував що це крута та вражаюча здібність, при цьому він був не сильно вражений своєю і хотів би мати щось більш ефектне.

– Це дурість. – заявив Ізуку. – Наші здібності це не просто фізична частина нас, але й психологічна. Якщо ти продовжиш вважати свою здібність слабкою та не надто "ефектною" то не зможеш розвиватись та йти далі. Вір в себе та здібність і зможеш стати гарним героєм в майбутньому.

Ізуку вчергове вразив однокласників своїми словами та поведінкою. Для них він був конфліктною особистістю. З одного боку, Ізуку був агресивним та запальним, але з іншого дуже розумним та міг дати справді гарні поради.

Далі розмова зайшла про чисту силу. В цьому плані виділялись лише Ізуку, Бакуго та Тодорокі. Цую прокоментувала що їхній вибуховий блондин не буде популярним через свій характер. Бакуго був готовий вбивати, Ізуку ж сміявся без краплини сорому.

За пару хвилин вони прибули до місця призначення, де їх зустріла героїня Тринадцята. Вона провела клас всередину тренувального комплексу відомого як USJ. Його призначення полягає в імітуванні різних виді природних та не дуже катастроф для підготовки майбутніх героїв. Але потім Ізуку почув цікаву розмову між вчителями.

– Тринадцята, де Всесильний? Він повинен був зустріти нас тут.

– Щодо цього. Схоже він сьогодні перестарався з героїзмом по дорозі на роботу та не вклався в час. Зараз він в зоні відпочинку. – відповіла вона, показуючи три пальці.

– Він просто вершина нераціональності. Але нічого не поробиш, почнімо.

Поки Тринадцята почала пояснювати небезпеку здібностей, використовуючи власну "Чорну діру" в якості прикладу, Ізуку був збентежений. В його голові було багато питань щодо відсутності Всесильного і дивного ліміту часу. З подальших роздумів, Ізуку був вирваний миганням світла. Після цього в центрі USJ, перед фонтаном почала відриватись велика темна димна брама, з якої почали виходити десятки лиходіїв та розходитись по всьому тренувальному комплексу.

Айзава одразу повідомив що це не частина тренування, а справжнє вторгнення і почав готуватись до бою, наказавши Тринадцятій берегти студентів. Ізуку ж почув як лідер вторгнення казав про відсутність Всесильного і про те що планує вбити учнів щоб заманити його сюди.

Більшість класу була збентежена з того як хтось зміг проникнути на територію школи так легко. Тодорокі припустив, що атака була спланована заздалегідь і те що ймовірно USJ була ізольована від решти блокуванням сигналу.

Айзава наказав Тринадцятій розпочати евакуацію студентів, після чого зістрибнув вниз та почав боротись з ворогами. Коли клас вже був прямо перед виходом, він був заблокований вже знайомою темною брамою, яка набула більш людської форми.

– Приємно познайомитись, ми Ліга Лиходіїв. Перепрошую за безцеремонність, але ми запросили себе до UA щоб позбутись від Всесильного раз і назавжди. До речі де він? Він мав би бути тут.

Тринадцята вже готувалась використати свою здібність але була вимушена зупинитись. Кірішіма та Бакуго налетіли на ворога, але коли пил з димом від вибуху розсіялись, він виявився неушкодженим. За мить після цього, в нього влетів й Ізуку, але на відміну від попередників, він поцілив у невеликий шмат металу, приблизно там де була б шия. Лиходій закричав від болю, після чого в гніві почав поширюватись і вже за лічені секунди, більша частина класу була розкидана по всьому USJ.

Ізуку опинився в кількох десятках метрів над водою в зоні корабельної катастрофи. Опинившись у воді, на нього одразу почали нападати лиходії. Але Цую була поруч, вона схопила Ізуку язиком та помістила на борт корабля. Потім вона закинула туди Мінету й сама залізла.

– Вони вторглись сюди щоб вбити Всесильного. Сміливо. – висловився Ізуку з приводу всієї ситуації. – Та й Тодорокі правий, вони підготувались.

– Вони не зможуть здолати Всесильного. Він прийде й врятує нас! – заявив Мінета.

– А ти не думаєш якщо вони такі впевнені, значить вони мають зброю проти нього? – спитала Цую.

Мінета швидко почав панікувати. Ізуку не мав бажання чи терпіння на це, тому схопив його за шию, однією рукою, іншою він взяв Цую. Після цього по його тілу почали бігати блискавки і він зігнув ноги. Одним сильним стрибком Ізуку дістався до берега, сильно пошкодивши корабель в процесі. Він обережно помістив своїх однокласників на землю, після чого йому довелося віддирати Мінету від Цую, бо він вирішив знову побути збоченцем.

– Йдіть до виходу чи в інше безпечне місце. Я до Айзави.

Цую та Мінета звичайно хотіли його зупинити, але вони не мали й шансу. Коли Ізуку вже був відносно поруч з Айзавою, він побачив як його тримала притиснутим до підлоги величезна істота. Побачивши свого класного керівника, він не думав двічі. По тілу Ізуку почали бігати блискавки і він пішов в бій.

Ударом ногою з повітря, він зміг відірвати одну з рук істоти. Після цього Ізуку підняв Айзаву та перемістив його на безпечну відстань. Коли ж він знову поглянув в бік істоти, в неї вже відросла рука.

– Ти серйозно думав що це зупинить Ному? – закричав лідер. – Ному було створено щоб здолати Всесильного! Ти ніхто!

– Шігаракі Томуро, прошу заспокойся. Цей учень небезпечніший за інших.

– Мовчи Курогірі! Ному! Вбий малого!

Тепер ідентифікований, Ному налетів на Ізуку, який ухилився та зрозумів силу удару. Підлога фактично вибухнула від контакту. Ізуку відстрибнув трохи далі, але Ному слідував за ним. Коли ж він вдарив по істоті, відбулося дещо дивне. Удар був поглинутий.

– Амортизація? – спитав Ізуку з видимим збентеженням в голосі.

– Ти справді думав що регенерація, суперсила та супершвидкість це єдині здібності Ному?! Це бездоганна зброя проти Всесильного! – кричав Шігаракі.

Ізуку трохи подумав та дико всміхнувся.

– Отже можу гарно розважитись!

Блискавки по його тілу почали бігати немов скажені. Він наносив удари по Ному з усіх боків, під всіма кутами, часто розриваючи його шкіру та м'язи. При цьому істота не могла нанести ударів, адже Ізуку був надто швидкий і надто гнучкий.

Коли ж він почав втомлюватись, він вирішив завершити це красиво. Для цього Ізуку вирішив запозичити один з прийомів Мірко, "Luna Tijeras" якщо точніше. Він підстрибнув в гору, міцно захопив голову захопив голову Ному між ногами та почав стискати. Після цього Ізуку почав вивертати своє тіло, тягнучи з усією силою своїх ніг, він чисто відірвав голову істоти та розбив її об землю.

Тіло Ному впало на землю, мертве. Всі присутні лиходії поруч дивились на Ізуку як на чудовисько. Він же в свою чергу повернувся в бік до лідерів нападу, важко дихаючи та з диким поглядом в очах і усмішкою, що ідеально пасувала.

– Ваша іграшка зламалась!

Одразу після цього двері до USJ були широко відкриті. Всесильний прибув. Курогірі одразу ж відкрив браму та переніс себе з Шігаракі в безпечне місце. Лиходії що все це бачили просто підняли руки та здалися. Всесильний підійшов до Ізуку та з невеликим жахом та занепокоєнням подивився на нього.

– Мідорія, що тут сталося?

– Ця істота, Ному, вона мала декілька здібностей. Суперсила, супершвидкість, регенерація та амортизація ударів. Зброя проти тебе. – відповів Ізуку з видимою втомою в голосі та трохи посміявся. – Не хотів вбивати, але воно просто не хотіло зупинятись і дуже хотіло вбити мене.

Після цього Ізуку пішов, підібрав Айзаву та поніс до виходу. Всесильний у той час почав швидко бігати по USJ та допомагати студентам. Біля виходу Ізуку знайшов деяких зі своїх однокласників та сильно поранену Тринадцяту.

Тим часом, в невідомому місці, в порожньому барі відкрилась темна брама з якої вийшов Шігаракі. Після цього поруч з ним з'явився Курогірі, він ще більше набув людської форми та розвіяв значну частину свого диму, розкриваючи доволі елегантний одяг.

– Як пройшов напад Томуро? – прозвучав голос з екрану на стіні. – І де Ному?

– Вибачте вчителю. Це був провал! Жодного з вчителів та студентів не вдалося вбити, а Ному мертвий!

– Ному було вбито? Схоже Всесильний не так сильно ослаб як я вважав.

– Це не був Всесильний, володарю. – поправив Курогірі.

Після невеликої паузи, голос наказав пояснити.

– Це був один зі студентів. Вперше коли він з'явився то одразу відірвав руку Ному ударом ногою, разом з цим він врятував Знищувальну Голову. Після цього він якийсь час грався з Ному, він майже не поступався в швидкості, наносив неймовірні удари і був значно гнучкішим. В кінці він просто відірвав голову Ному ногами.

Після цього запанувала тиша, десь на хвилину.

– Це може створити проблеми. Ми будемо спостерігати за цим студентом. І не треба перейматись, Томуро, всі ми помиляємося. Наступного разу ми краще підготуємося.

Після того як до USJ прибула решта вчителів, всіх лиходіїв було затримано. Далі прибула поліція та медики. Айзава мав лише зламану праву руку. Тринадцята ж сильно постраждала від власної здібності, яку обернули проти неї. Всі студенти були цілі, хоча й трохи шоковані.

Наступного дня клас 1-А знаходився в своєму кабінеті та обговорював події пережитого дня. Як не дивно, новинні видання вже гуділи про те що відбулося. Також всі помітили дивну відсутність Мінети, але не те щоб всі цим переймались. Всіх цікавило хто буде вести класну годину, адже вони знали що їх класний керівник має травму. Тому більшість з них були сильно здивовані коли до класу увійшов Айзава з гіпсом на руці та втомленим виглядом.

– Як бачите зі мною все в порядку, не без стороннього втручання звичайно. – сказав він, згадуючи те як Ізуку рятував його. – Повертаємось до роботи.

– Містере Айзаво! Ви не знаєте куди подівся Мінета? – спитав Іда.

– Його було відраховано. – відповів Айзава, дивуючи більшість. – Причиною є його неприйнятна поведінка до жіночої частини класу. Зі слів Мідорії та підтвердження Асуї, це було навіть в умовах смертельної загрози в USJ.

Всі в класі після цього поглянули на Ізуку. Він поглянув на них та здригнув плечима.

– Якщо він не поважає жінок, він не заслуговує бути героєм. Все просто. – відповів він, закидуючи руки за голову.

– Повертаючись до більш важливих справ. – сказав Айзава, звернувши увагу класу на себе. – Ваш бій ще не завершено. Спортивний фестиваль за два тижні.

Реакції в класі були змішані. Значна частина не могли дочекатись, але були й ті хто висловлювали свої занепокоєння, адже вчора на них здійснювали напад. Айзава ж нагадав що фестиваль є однією з найбільших подій в Японії. Крім того його проведення буде демонстрацією сили та впевненості UA. Також він нагадав що без фестивалю студентам буде значно важче знайти собі місце для стажування.

– Доєднавшись до агентства відомих героїв дасть вам одночасно можливість отримати необхідний досвід та набрати популярність. Ви маєте лише 3 таких можливості за 3 роки.

Під час обідньої перерви, Ізуку трохи порозважався, спостерігаючи за різними рівнями ентузіазму з боку своїх однокласників. По дорозі до їдальні, він не зміг уникнути своєї вже звичної компанії. Також Ізуку дізнався що Урарака хоче стати героїнею через гроші. Але вона швидко додала, що це для допомоги з фінансовою ситуацією в сім'ї, що було доволі благородно. Потім прийшла черга Ізуку.

– Я не можу сказати чому, але сама ідея стати героєм з'явилась роки 2 тому.

Іда з Ураракою були сильно здивовані від почутого і спитали, що стало причиною.

– Як я й казав, не можу. Але можливо колись розкажу. Зараз нехай зійдемось на тому що мені просто хотілось вирватись з Асахікави.

Решта навчального дня пройшла також спокійно. Але коли клас вже збирався розходитись, перед їхніми дверима стояли студенти з інших курсів. В багатьох виникли питання щодо цього раптового візиту. Бакуго ж відповів в своїй звичній манері.

– Вони прийшли оцінити нас як суперників. Все ж ми пережили атаку лиходіїв. – коли він підійшов до дверей, дехто з студентів почали задкувати. – Геть з дороги, ви заважаєте.

– Ми просто прийшли подивитись на відомий клас 1-А. Але щось ви надто гордовиті. – сказав один зі студентів, доволі високий з хаотичною зачіскою та волоссям кольору індиго. – Ви розчаровуєте своєю поведінкою. Ви знали що багато людей вступають на курс загальних наук, бо просто не можуть вступити на курс героїв. Ти знав про це? Саме для таких як ми дають другий шанс під час фестивалю. Ми можемо зайняти місце на курсі якщо гарно покажемо себе, а ви можете втратити своє місце, якщо покажете себе погано. Не знаю як інші, а я прийшов оголосити війну.

Значна частина класу була трохи знервована від почутих слів. Потім до виходу підійшов Ізуку і він почав трохи зверхньо дивитись на хлопця, в усіх сенсах слова.

– Війну оголосити хочеш значить. Добре. Я не маю нічого проти. Але дозволь я зроблю все трохи цікавішим. – сказав Ізуку всміхнувся, надто ніжно. – Ти не склав практичний екзамен. Причин дві. Твоя здібність надто слабка, або вона не бойова і відповідно не підходила до екзамену. Судячи з твого тіла ти маєш доволі сильну здібність, адже ти на неї сильно покладаєшся і все одно не склав екзамен, отже вона не бойова. – вираз обличчя хлопця почав повільно переростати з впевненості в жах. – Отже я правий. Яка може бути це здібність? Щось пов'язано з відчуттями чи ментальне? – жах в очах дав відповідь. – Ментальна! Але яка? Аналіз?  Телепатія? Інтелект? Чи гіпноз? – хлопець вже почав дивитись на нього як на монстра й почав повільно відходити назад, але Ізуку тримав близьку дистанцію. – Гіпноз! Але який? Зоровий контакт? Малоймовірно. Фізичний? Ні. Голос? Так! Особливий тон голосу? Чи вербальна відповідь? Так це вона! – після цього Ізуку відійшов трохи назад, давши простір хлопцю. – Це гарна здібність. Вона має потенціал. Але ти недостатньо вмотивований щоб бути героєм. – потім він поглянув на натовп. – Всі ви недостатньо вмотивовані! В моєму класі є дівчина чия здібність це просто невидимість! Яку навіть вимкнути не можна! Жодної сили, швидкості чи рефлексів. Але вона склала екзамен! А яке ваше виправдання!?

Більша частина натовпу мали совість опустити голову в соромі. Ізуку сварив їх наче матір. Потім він повернув голову вбік і побачив студентів з паралельного класу.

– 1-Б! Ви круті! Проти вас нічого не маю.

– 1-Б? – спитала збентежена Урарака.

Ізуку повернувся в бік свого класу.

– Ви що не знали що в нас є паралельний клас? – отримавши "ні" у відповідь, Ізуку лише вдарив себе по лобу. – Йобаний сором! З ким я спілкуюсь!?

На цей момент від натовпу майже нічого не лишилося. Всі були надто осоромлені та налякані щоб продовжити бути перед класом 1-А. Ізуку попрощався з однокласниками та зі студентами з паралельного класу, після чого пішов додому.

Протягом наступних двох тижнів всі активно тренувались, на щастя UA радо надає таку можливість для своїх студентів. Ізуку витратив значну частину часу на тренування тіла, витривалості та свого біоелектричного посилення.