Крізь ворота школи відомої як UA пройшов Мідорія Ізуку. Він був доволі високий для шістнадцятирічного, статура міцна доволі м'язиста та підтягнута. Волосся чорне, пряме та лежало на плечах. Очі майже токсично зелені та доволі великі. Але головною особливістю були пара довгих чорних кролячих вух, спрямовані в гору над головою, та маленький чорний круглий хвостик. Це давало йому загальної схожості з чорним кроликом.
Він прибув до UA, майже через пів Японії з півночі, щоб скласти вступний екзамен на геройський курс. По дорозі до аудиторії Ізуку бачив багато цікавих особистостей, принаймні зовнішньо.
Після завершення письмового тесту, всіх учасників екзамену відправили до іншої аудиторії. Там герой відомий як Презент Майк, розповів їм про особливості практичної частини екзамену. Ізуку його майже не слухав, ця інформація була в буклетах що лежала на кожному столі. Є чотири типи роботів яких треба знищити за 10 хвилин. Кожен з роботів має свою балову цінність, від 0 до 3 балів.
Коли хтось з учасників почав викрикувати щось про недостатню професійність персоналу, бо вони не одразу розповіли нульового робота, Ізуку почав дратуватись, переважно через надмірну гучність голосу. Але Презент Майк відповів що він як раз збирався до цього переходити, тим самим трохи вдаривши по зухвалості крикуна.
Приблизно за 15 хвилин Ізуку вже був у своїй спортивній формі, перед воротами на одного з майданчиків який імітував міські умови. Він робив розтяжку. Коли ж його тіло було достатньо розігріти, Ізуку вирішив вийти трохи вперед, ближче до воріт. Від очікування він почав стрибати з ноги на ногу, трохи бентежачи всіх довкола нього.
Як тільки ворота відкрились, очі Ізуку набули легкого сяйва, а тіло вкрилось невеликими зеленими іскрами і він ринув вперед, нищачи підлогу під собою в процесі. Він миттєво знищив кількох роботів та продовжив свій акт геноциду по відношенню до машин. Здебільшого він бив ногами, але й руками працювати не цурався, шматуючи метал майже як папір.
Тим часом вчителі UA знаходились в кімнаті спостереження. Вони споглядали за проведенням екзамену та за тим як кандидати себе поводили.
– Подивіться на сьомий монітор. – сказав Снайп.
На моніторі був Мідорія, в оточенні купи розірваних на шматки роботів.
– Мені не подобається його сміх. – прокоментував Влад Кінг.
– Невже Мірко має молодшого брата? – поцікавилась Міднайт.
– Ні. Пані Усагіяма не мала не має молодших братів чи сестер. – відповів директор Незу, після чого почав зачитувати інформацію з файлу. – Мідорія Ізуку, 16 років, здібність "Заряджений Кролик". Має характеристики кролика, більш розвинуті м'язи, особливо в ногах. Ще може посилювати себе біоелектрикою.
Герої були злегка вражені від почутого. Здібність мала гарний потенціал.
– Що ж, поглянемо як він покаже себе.
Ізуку тим часом продовжував бігати по штучному місту, роздумуючи про екзамен. Загалом йому все подобалось. Роботи по одному балу були доволі слабкими, але їх найбільше. По два бали були вже цікавіші, але все ще слабкуваті. Роботи по три бали вже були справді цікавими, хоча вони надто повільні. Але Ізуку був трохи роздратований, за весь час він не бачив жодного нульового робота.
Раптом всі учасники тесту були повідомлені, що до кінця екзамену залишалось 2 хвилини. Після цього Ізуку прискорився, нищачи кожного робота на своєму шляху. Раптом він почув крики і побачив як інші кандидати тікали від центру штучного міста. Це лише сильніше змотивувало його йти туди звідки всі тікають. І те що він побачив, помістило на його обличчя хижу посмішку. Це був нульовий робот, він був більший за будівлі.
Ізуку вже збирався ринути вперед та випробувати свої сили, коли він почув крик про допомогу. Він подивився і побачив дівчину під уламками та клацнув язиком в легкому роздратуванні. Але потім в нього з'явилась ідея і він знову всміхнувся. По тілу Ізуку знову почали бігати іскри, які швидко переросли в невеликі блискавки.
Він стрибнув на стіну одного з будинків й одразу перестрибнув на стіну іншого. Після третього стрибку він вже летів до голови робота, зігнутими ногами вперед. За мить до контакту, Ізуку випрямив ноги та вдарив ними з усієї сили. Гігантська машина почала повільно падати на спину, маючи сильно пошкоджену голову.
Ізуку, все ще в повітрі, всміхнувся ще ширше, після чого перекрутився та приземлився ідеально на ноги, руйнуючи асфальт в процесі. Далі він звільнив дівчину з-під уламків та обережно закріпив її в себе на спині, оскільки він побачив що в неї пошкоджена нога.
– Дякую за порятунок. Мене звати Урарака Очако.
– Нема за що. Мідорія Ізуку.
Біля воріт вони натрапили на медичний персонал. Ізуку передав Урараку в їхні руки та пішов без зайвих слів.
За тиждень він, сидячи в кімнаті орендованих апартаментів, читав лист де йому повідомили про зарахування. З диску, на якому був голограмний запис з привітанням, Ізуку дізнався що він зайняв перше місце в усьому екзамені, що було дуже приємною новиною. Крім того він дізнався про результати практичного екзамену. 78 балів за знищення роботів та 55 за порятунок.
Через пару тижнів, Ізуку йшов по коридорам UA. Він носив стандартну уніформу, єдине що його краватка була трохи розпущена, а сорочка не до кінця застебнута. Ізуку зупинився перед дверима до класу 1-А і вони були доволі великими. Пройшовши через них, він побачив в класі лише двох людей. Хлопця та дівчину. Ізуку привітався двома пальцями, після чого сів за свою парту. Щоб трохи вбити часу, він вирішив поговорити з ними. Хлопця звали Тодорокі Шьото, він не мав великого бажання спілкуватись. Дівчина ж, Яоярозу Момо, була більш відкрита до розмови.
Коли до класу почали заходити однокласники, Ізуку повернувся до своєї парти та вдягнув навушники щоб послухати музику. Нажаль його щастя було недовгим. До нього підійшов хлопець, якого він розпізнав як крикуна з екзамену, та почав говорити що слухати музику в UA не є дуже ввічливим.
– Для початку, я нікому не заважаю і урок ще не розпочався. А ще ти забув привітатись.
– Перепрошую! Моє ім'я Іда Теня, випускник приватної академії Сомеі.
– Мідорія Ізуку. Сомеі? Щось чув про неї, наче непогана. А тепер я повернусь до своєї музики, вона нікому не заважає.
Іда хотів щось сказати, але не знайшов аргументів тому прийняв це як факт. Ізуку повернувся до прослуховування музики, яке знову тривало недовго. І знову через Іду, який вирішив цього разу покричати з іншим хлопцем який поклав свої ноги на стіл. В Ізуку від їхніх криків вже ліве око почало сіпатись.
– Ви можете помовчати! – зірвався він. – Ви не одні в класі, ведете себе як дикуни якісь!
На власний подив, Ізуку отримав певну підтримку від решти класу та навіть вибачення від Іди. Але не від блондина.
– Що сказав зайцю?!
В цей момент око в Ізуку почало сіпатись наче він був за мить до нервового зриву, що не було далеко від правди. Від можливої бійки всіх врятував голос Урараки.
– Мідорія!
Ізуку повернувся в її бік, все ще зі скривленим обличчям та сіпаючим оком.
– Вітаю в UA. Почекай трохи, я приб'ю одного блондина тут.
– Що сказав!? – крикнув блондин.
– Не треба насилля! – закричав Іда.
– Вчитель тут. – сказав Ізуку, одразу ж заспокоївся та сів на своє місце.
Після цих слів всі нарешті звернули увагу на великий жовтий спальний мішок. Учні зайняли свої місця за партами, після чого з мішку виліз чоловік.
– 8 секунд на те щоб ви замовкли та зайняли місця. Нераціонально. Моє ім'я Айзава Шота, я ваш класний керівник. – після цього він дістав спортивну форму та виклав її на вчительський стіл. – Вдягніть це та йдіть на тренувальне поле.
Коли весь клас перевдягнувся та прибув на поле, Урарака спитала в Айзави про церемонію вступу. Вчитель як раз збирався відповісти, коли Ізуку втрутився.
– Ти хочеш годинами стояти в натовпі та слухати промову замість тренувань? Я ні. Я прийшов до UA щоб стати героєм і я не буду витрачати зайві секунди на щось інше.
– Правильне мислення. – похвалив Айзава. – UA має лише 3 роки щоб зліпити з вас професійних героїв, тому витрачати час на безглузді церемонії де вас будуть дарма нахвалювати не є раціональним.
Також він додав що класний керівник сам вирішує як вести свій клас. Після цього Айзава пояснив що він буде проводити тест, який представлятиме з собою групу стандартних фізичних випробувань що проводились в середній школі, але цього разу з застосуванням здібностей.
– Мідорія, ти зайняв перше місце в практичній частині екзамену. На яку максимальну відстань кидав м'яча в середній школі?
– 97 метрів приблизно.
– Добре. Тепер з застосуванням здібності. Роби що хочеш, але лишайся в цьому колі.
Ізуку кивнув, встав в коло окремо від однокласників, зробив швидку розтяжку та вкрився невеликими блискавками. Після чого підкинув м'яча в гору. Далі Ізуку підстрибнув, розкрутився прямо в повітрі та вдарив по м'ячу з усієї сили ногою, змушуючи його навіть подолати звуковий бар'єр.
За декілька секунд Айзава отримав результат на пристрій та показав всьому класу. М'яч подолав 1106 метрів. Клас одразу зацікавився, вони почали перемовлятись між собою, аж поки хтось не сказав що це буде весело.
– Весело значить? – перепитав Айзава. – Як я вже казав, ми маємо лише 3 роки щоб зліпити з вас героїв. Ви й далі продовжите думати що тут одні веселощі? Добре. Хто займе останнє місце по результатам тесту, буде виключений з геройської програми та визнаний негідним на роль героя.
Більшість студентів одразу ж злякались.
– Ласкаво прошу на геройський курс UA! – додав Айзава, з не найприємнішою з посмішок. Вона обіцяла біль та страждання.
– Але сьогодні ж перший день! Навіть якби ні, це несправедливо. Ми всі важко працювали щоб потрапити сюди. – протестувала Урарака.
– А стихійні лиха справедливі? Напади лиходіїв? Вбивства? Всі ці події можуть відбуватись будь-де в будь-який час, а ми можемо лише реагувати. Світ сповнений несправедливості, а герої мають боротись з цим. Наступні роки навчання UA буде створювати труднощі для вас, ви маєте їх подолати. Ось вам наше Плюс Ультра.
Клас від цієї промови став більш вмотивований і готовий до випробувань.
В забігу вперед на 50 метрів кожен знаходив спосіб так чи інакше застосувати свою здібність щоб показати найліпший результат. Забіг здійснювався парами і так вже склалось Ізуку був з Бакуго Кацукі, блондином якого він хотів прибити в класі. Обидва були на готові і як тільки пролунав стартовий сигнал, вони ринули вперед. Ізуку, з допомогою своєї природної швидкості та біоелектрики, подолав відстань за 3.1 секунди, другий найкращий результат після Іди який мав 3.04 секунди. Бакуго ж зміг за допомогою вибухів, пройти відстань за 4.13 секунди.
– Надто повільно, петардо!
– Що сказав, зайцю!?
– Я кріль! – відповів Ізуку з сіпаючим оком.
Далі був тест на силу захоплення. Ізуку зміг досягнути вражаючих 250 кг, поступаючись лише Шоджі Мезо з його вражаючими 540 кг.
В стрибках в довжину з місця, Ізуку легко перестрибнув пісочницю, навіть без підсилення.
Тест на повторні бічні кроки виявився цікавим. Ізуку показав дуже гарний результат, але він не зміг подолати якогось дрібного коротуна який стрибав між м'ячами, які також є його волоссям, на ім'я Мінета Мінору.
Далі решта класу отримала можливість кинути м'яча. Урарака всіх здивувала, своєю здібністю вона забрала гравітацію в м'яча і викинула його в космос. Бакуго ж зміг запустити м'яч на 705.2 метри, з чого Ізуку лише посміявся. Вони знову ледь не почали бійку, але Айзава їх вчасно спинив. Чого обидва суперники не знали, так це того що своїми діями вони розпалювали вогонь суперництва в своїх однокласниках. Айзава це радо використовував.
Останні три тести були біг на відстань, присідання та розтягування.
За результатами всіх тестів, Ізуку зайняв друге місце, одразу після Яоярозу. Тодорокі був третім, а Бакуго четвертим. Останнім же був Мінета Мінору. Він вже почав ридати як немовля, коли Айзава нарешті вирішив що достатньо страждань.
– Щодо виключення. Я збрехав. Простий раціональний обман щоб змусити вас викластись на повну.
Абсолютна більшість класу була шокована від такого різкого повороту новин.
– Це було доволі очевидно від початку. Можна було додуматись. – прокоментувала Яоярозу.
– В будь-якому разі. В класі знайдете матеріали з навчальною програмою. Прогляньте їх по поверненню.
Коли Ізуку вже йшов з UA, його супроводжував Іда, який коментував та хвалив Айзаву за те що зміг легко ввести весь клас в оману. Потім ще й Урарака доєдналась. Ізуку не сильно розумів чому вони вирішили бути в компанії з ним, все ж він знав свій характер, але його це не сильно турбувало. Хоча коли Урарака згадала, що його вуха та хвостик виглядають мило, вона навіть не уявляла наскільки близько була до власної загибелі.
Наступний день розпочався доволі звичайно. Відмінність UA як геройської школи від звичайних полягала в тому що весь персонал без виключення це активні герої. Уроки були хоча й корисними, але не всі були цікавими. Але в їдальні продавали справді смачну їжу.
У другій половині дня весь клас очікував на урок з геройських основ. Всім було цікаво хто був вчителем. Ніхто й гадки не мав хто буде в них викладати, доки вони не почули відомий сміх. До класу, пафосно, але на думку Ізуку трохи тупувато, увійшов Всесильний та оголосив бойову підготовку.
– Бій. – одночасно сказали Бакуго та Ізуку, з хижими посмішками на обличчях.
Далі зі стіни виїхали кейси з костюмами, кожен з яких був створений індивідуально для студентів згідно з їхніми замовленнями. Далі Всесильний наказав щоб після того як всі перевдягнуться, зібрались на майданчику Бета-1.
Костюм Ізуку був доволі простим, але практичним. Темно зелена бойова сорочка з короткими рукавами, поверх якої був легкий чорний бронежилет з великою темно-червоною чотирикутною зіркою на спині та її меншою версією на грудях над серцем. Темно-червоний з чорним тактичний пояс з підсумками тримав злегка мішкуваті чорні штани з чорними, з темно-червоними вкрапленнями, наколінниками зверху. На ногах були чорні бойові черевики майже до колін з додаванням металу для захисту та ефективності ударів ногами. На руках же були налокітники дизайном схожі до наколінників, але замість темно-червоного був темно-зелений. Також були чорні бойові рукавиці без пальців з додатковим захистом передпліччя.
Коли Ізуку побачив костюми однокласників він не знав сміятись йому чи плакати, або одразу до самогубства перейти. Тодорокі мав непрактичну імітацію льоду на лівому боці тіла. Мінета наче в підгузку ходив. Яоярозу може вільно піти на пляж і гарно вписатись або в стриптиз-клуб. Хагакуре була окремим випадком, Ізуку молився щоб вона була в ДНК-костюмі, а не просто гола, її здібність цього вимагала, але це було занадто. Решта мали терпимі або справді гарні дизайни.
Після того як Всесильний похвалив дизайни костюмів, Ізуку сподівався що це аби нікого не засмутити, він збирався розпочати пояснення тренування з бойової підготовки, але Іда його перебив.
– Вчителю, ми зараз знаходимося в такому ж майданчику як і на вступному екзамені, в нас знову будуть вуличні бої?
– Ні, ми підемо далі. – відповів Всесильний. – На перший погляд, більшість конфліктів відбувається на вулицях при світлі дня, але насправді все відбувається в закритих приміщеннях або під покривом ночі. Розумні вороги завжди ховаються в тінях. На сьогоднішньому занятті вас буде розділено на групи лиходіїв та героїв, це будуть бої 2 на 2 в приміщенні.
– Без тренування? – спитала Асуї Цую.
– Битва є найліпшим вчителем.
Після цього полетіли питання різного рівня корисності та абсурдності. Всесильний зупинив всіх та сказав що зараз на все відповість, після чого почав читати сценарій з карток. Ізуку ніколи так сильно не хотів розбити свою голову об стіну.
Передісторією для вправи є доволі простий сценарій, схожий на американські бойовики. Пара лиходіїв ховає зброю всередині будівлі. Ліміт часу для імітаційного бою – п'ятнадцять хвилин. Героям для досягнення перемоги, необхідно або схопити обох лиходіїв, або торкнутись до зброї до того, як закінчиться час. В свою чергу лиходіям для здобуття перемоги потрібно або схопити обох героїв, або захищати зброю, поки не закінчиться час. У випадку якщо ситуація вийде з під контролю – Всесильний втрутиться.
Далі вчитель оголосив що команди будуть обиратись випадковим чином, для імітації ситуацій в реальному житті де герої не завжди можуть працювати з ким хочуть. Так вже склалось що Ізуку разом з Ураракою в команді "А" як герої, в той час як їхніми суперниками виявились Бакуго та Іда в команді "D" як лиходії.
– Нарешті приб'ю цього зайця.
– Пизда тобі, петардо.
Клас попрямував до кімнати спостереження, в той час як дві активні команди були супроводжені Всесильним до будівлі де й відбудеться заняття. Команда лиходіїв мала декілька хвилин на підготовку, герої ж мали в цей час сформувати якусь стратегію та вивчити план будівлі.
Після того як Всесильний пішов до кімнати спостережень, Урарака нервово спитала про план.
– Ти можеш прибрати гравітацію з себе?
– Так.
Після цього Ізуку озвучив їй свій план. Він був доволі простий, але трохи ризикований враховуючи склад ворожої команди.
Коли час на підготовку скінчився, Урарака застосувала свою здібність на собі, після чого Ізуку обережно взяв її однією рукою та закинув на дах будинку. Там дівчина повернула собі гравітацію і приступила до пошуків бомби з верхнього до нижнього поверху.
Ізуку тим часом зайшов у будівлю. Блукаючи по одноманітним коридорам, він почув як хтось до нього наближається і бездоганно ухилився від Бакуго, який як наслідок підірвав стіну. Вони пару секунд просто дивились один в одному в очі, після чого ринули вперед. Бакуго широко замахнувся правою рукою, але Ізуку миттєво побачив в цьому відкриття та скористався ним. Він схопив свого суперника за руку та перекинув через себе, зриваючи його масивну рукавицю у формі гранати в процесі.
Ізуку швидко оглянув її і зрозумів що вона ймовірно може якось посилювати та направляти вибухи. Тому він кинув її на землю та розтрощив ногою. Бакуго наче здичавів ще більше після цього й знову кинувся вперед без особливих роздумів.
Урарака тим часом знайшла бомбу на четвертому поверсі. Вона могла б лишатись непоміченою, але їй непощастило почути монолог Іди який надто сильно вживався в роль. Урарака не втримала сміх, чим видала свою позицію. На додачу до цього кімната була розчищена від будь-яких предметів, які вона могла б використати зі своєю здібністю.
В Ізуку все йшло дуже непогано. Він легко ухилявся від всіх вибухів, але нажаль не міг нанести власних атак без шкоди собі. Потім рукавиця Бакуго на мить засяяла червоним і він всміхнувся. Після цього він збільшив дистанцію, направив руку в бік Ізуку і схопився за запобіжник.
– Бакуго! Не смій, це його вб'є!
– Він виживе якщо ухилиться!
Ізуку в цю мить вже використовував біоелектрику та біг ринув вперед. Коли Бакуго зірвав запобіжник вже було надто пізно. Ізуку перенаправив вибух в бік, після чого схопив суперника за обидві руки та вдарив його обома ногами в груди. Бакуго полетів до кінця коридору та влетів прямо в стіну. Поки він оговтувався, Ізуку підійшов, вирубив його та перемотав його стрічкою для зарахування його захоплення.
– Знайшла бомбу? – спитав він по рації.
– Так вона на четвертому поверсі, але тут Іда...
– Вже йду.
Ізуку прискорився та швидко піднявся на четвертий поверх. Коли він почув як за стіною був шум, він набрав трохи швидкості та пробив її наскрізь. Скориставшись фактором неочікуваності, він швидко торкнувся до бомби чим й забезпечив собі перемогу.
Трохи втішивши Іду, по дорозі назад Ізуку взяв Бакуго за комір та відтягнув до кімнати спостереження, де його забрали медичні-роботи до медпункту. Далі Всесильний спитав хто є найціннішим гравцем і Яоярозу одразу ж підняла руку.
– Це Мідорія. Він швидко склав та виконав план з включенням до нього Урараки. В бою з Бакуго він хоч і був трохи брутальним, але зробив все швидко та без шкоди для себе. Але також хочу відмітити Іду який гарно виконував свою роль навіть з усіма ускладненнями.
Всесильний був трохи шокований від глибини аналізу, але не знайшов нічого що він міг би заперечити, тому погодився з усім.
Наступні бої проводились в іншій будівлі через пошкодження нанесені руками Бакуго. Але сказати про них було особливо нічого. Ізуку час від часу вставляв свої коментарі, але особливої уваги не приділяв. Довгий час запам'ятатись міг лише бій де приймала участь команда Яоярозу, якій не пощастило бути з Мінетою. Ізуку не розумів як цей збочений коротун склав екзамен, крім того він йому взагалі не подобався. Так було прийнято рішення спостерігати за збоченцем і доповідати кожен його кривий погляд в бік дівчат. Зневажати жінок було ледь не найбільшим гріхом в книзі Ізуку.
Але потім настав час бою команди Тодорокі. Це була швидка перемога для його команди і всі були вражені від демонстрації сили, навіть Бакуго який повернувся з медпункту. Але по поверненню ніхто не був захищений від критики.
– Я назвав найціннішим гравцем Шоджі Мезо. – сказав Ізуку. – Він знайшов бомбу та повідомив всю необхідну інформацію для перемоги. Тодорокі міг би бути очевидним вибором, але він використав надто багато сили. В умовах тренування заморозити будівлю спрацювало, але в реальному житті він міг нашкодити або навіть вбити потенційних заручників та навіть спровокувати вибух бомби.
Далі він помітив тотальну тишу. Більшість дивились на нього як на чужого.
– Чого мовчите?! – крикнув він.
– Просто ти дуже спокійно та професійно все проаналізував. – відповіла Яоярозу.
В Ізуку від цього почало сіпатись око на небезпечній швидкості.
– Те що я гучний, не означає що я ідіот! – потім він трохи заспокоївся та продовжив. – Загалом Тодорокі діяв в цьому раунді як крижана версія Ендевора. Він теж не знає обмежень і використовує надмірну силу, ігноруючи шкоду яку наносить оточенню, ворогам чи навіть цивільним.
До самого кінця заняття з бойової підготовки Ізуку ігнорував те як на нього дивився Тодорокі. Наче він був готовий заморозити його за порівняння з Ендевором. Але іноді Ізуку відповідав йому своїм поглядом.