Настав день Спортивного фестивалю. Всі студенти важко працювали та готувались до цього. Клас 1-А знаходились в одній з кімнат для очікування на стадіоні UA та здійснювали фінальні підготовки. Ашідо Міна трохи жалілась, що вона не могла одягнути свій геройський костюм, але Оджіро Машірао нагадав їй що це було б надто нечесно по відношенню до інших курсів.
Ізуку в цей час спокійно лежав на лавці з закритими очима та відпочивав. Раптом до кімнати увійшов Іда та повідомив, що скоро вони будуть виходити. Після цього Тодорокі підійшов до Ізуку і йому довелось встати.
– Щось хотів, Тодорокі?
Це звернуло увагу всіх присутніх.
– Об'єктивно кажучи ти один з найсильніших в класі. Не знаю хто з нас сильніший. Але я хотів лише сказати що я переможу тебе.
– Гучна заява. – прокоментував Ізуку з хижою посмішкою.
Кімінарі одразу пожартував, що найкращі в класі вирішили влаштувати війну між собою. Кірішіма спробував пом'якшити ситуацію, але без успіхів.
– Ми тут змагаємось не як друзі. Яка різниця? – спитав Тодорокі та вже збирався йти, але зупинився коли до нього заговорили.
– Коли ми зійдемось в бою, якщо ти будеш використовувати половину своєї сили – я відповів взаємністю. Я знищу тебе навіть без біоелектрики. – потім Ізуку перевів свій погляд на Бакуго. – Петардо!
– Чого тобі, зайцю?!
– Покажи всю свою силу! Я хочу її побачити!
– Можеш в цьому не сумніватись!
За декілька хвилин клас вже вийшов на стадіон, під гучні овації з боку мільйонів глядачів, хтось був присутній вживу, але абсолютна більшість дивились за всім з телевізорів. Презент Майк представляв кожен клас що виходив. Звичайно геройський курс, особливо 1-А, отримували особливу увагу.
Головною ведучою Спортивного фестивалю була Міднайт. Вона стояла на невеликому подіумі перед всіма студентами.
– Настав час для студентської присяги! – оголосила Міднайт. – Студентів буде представляти Мідорія Ізуку!
Коли його однокласники почули це, вони одразу ж почали готуватись до того що все стане значно складніше для їх класу. Ізуку встав поруч з Міднайт та підійшов до мікрофону.
– Я людина пари слів тому скажу мало. Я переможу. – після чого він почав повертатись до класу.
Студенти які ще не контактували з ним почали проклинати його. З класу 1-Б були чутні погрози в убивстві. Ізуку майже насолоджувався цим, єдиною проблемою була надмірна гучність, але це терпимо, тепер всі будуть йти за ним.
Тим часом Шігаракі спостерігав за проведенням фестивалю через інтернет. Робив він це за наказом Вчителя щоб вивчити майбутніх ворогів. І коли він побачив Мідорію, то почав скаженіти.
– Заспокойся Шігаракі Томуро. – сказав Курогірі.
– Цей малий вбив нашого Ному! Він нам в усьому завадив, а тепер говорить це!
– Подивись на це з іншого боку, Томуро. – прозвучав голос Вчителя. – Можливо ми зможемо переманити його на свій бік, можливо не лише його. Просто спостерігай та вичікуй.
Після того як Міднайт заспокоїла натовп студентів, було названо перший етап фестивалю – біг з перепонами. Чотирикілометровий забіг довкола стадіону з різними перешкодами на шляху.
Всі класи зайняли стартову позицію біля тунелю, що виводив на трек, та очікували на стартовий сигнал. Ізуку робив швидку, але доволі інтенсивну, розтяжку яка змушувала всіх оточуючих відчувати легкий дискомфорт. Коли ж Міднайт дала сигнал, він зреагував першим. Його тіло миттєво вкрилось іскрами, після чого Ізуку перестрибнув через весь натовп, швидко опинився в тунелі та відстрибуючи від стіни до стіни, подолав його та вийшов на основний маршрут. І як раз вчасно, адже Тодорокі заморозив тунель.
– Ви тільки подивіться на це! Мідорія вирвався вперед в перші миті перегонів! Цікаво, чи дотримається він своєї обіцянки і переможе весь фестиваль? – прокоментував Презент Майк.
Ізуку тим часом трохи сповільнився щоб зберегти сили. Він на мить обернувся назад і помітив, що найближчими до нього є Тодорокі та Бакуго. Повертаючи увагу до маршруту, йому довелося ухилятись від раптової атаки та контратакувати нападника, яким виявився робот з практичної частини вступного екзамену.
– А ось і перша перепона! Робо Інферно! – оголосив Презент Майк.
Ізуку від цього лиш всміхнувся. Він трохи збільшив силу біоелектрики та почав стрибати по роботам, нищачи їх у процесі. Так він зміг дуже швидко набрати висоту, вдарити ногами одного нульового робота, відштовхнутись від нього та вдарити іншого, після чого відштовхнутись вже від нього і продовжити забіг, наче нічого не відбулося. При цьому Ізуку лишив по собі багато руйнувань та перепон для всіх хто був позаду.
Зовсім скоро він дійшов до другої перешкоди, яку Презент Майк назвав просто "Падіння". Щоб пройти через нього треба переміщатись від однієї великої кам'яної колони до іншої через натягнуті канати. Ізуку, будучи собою та в гарному настрої, вирішив зробити собі все трохи складніше.
– Неймовірно! Мідорія долає "Падіння" стрибаючи виключно по канатам та уникаючи колони! – кричав Презент Майк, можливо з надмірним ентузіазмом.
– Ти можеш не волати? – спитав Айзава.
Як тільки Ізуку пересік перешкоду, він оглянувся назад і побачив, що Тодорокі та Бакуго все ще були на його хвості. Він продовжив свій забіг, впевнено тримаючи свою перше місце. Аж ось Ізуку прибув до останньої перепони – мінного поля. Загалом побачити де була кожна міна було не важко, але разом з цим це було повільно та нецікаво.
Ізуку відійшов на кілька десятків метрів назад, поступаючись позицією лідера, чим збентежив абсолютно всіх. Далі по його тілу почали бігати блискавки і він ринув вперед на неймовірній швидкості. За лічені миті до контакту з міною, Ізуку стрибнув з усієї сили, спровокувавши одночасно вибух землі від чистої сили, а слідом і кількох мін.
По приземленню, він створив невеликий кратер діаметром в два метри та глибиною в півметра. Ізуку подивився назад і побачив розлюченого Тодорокі, який заморозив добру частину поля, та такого ж, якщо не більше, розлюченого Бакуго, який летів в повітрі з допомогою своїх вибухів. Це було гарною мотивацією продовжити забіг.
– Мідорія подолав все мінне поле за один стрибок! Неймовірно! – прокоментував Презент Майк.
Зовсім скоро Ізуку пройшов через тунель та повернувся всередину стадіону. Завоювавши перше місце в першому етапі. Слідом за ним почали фінішувати й решта учасників. Коли 42 людина перетнула фінішну пряму, перший етап було офіційно завершено і всі хто фінішував після вибули з фестивалю.
В якості другого етапу була "Кавалерійська битва". Кожному учаснику надається певний бал і оцінка команди залежить від того, де її учасники фінішували у попередніх перегонах. Людина що зайняла 42 місце мала 5 балів, людина на 41 місці вже 10 і так до самого верху списку. Виключенням було лише перше місце, яке мало цінність в 10 мільйонів балів.
Як тільки це число пролунало всі подивились на Ізуку як на жертву, яку вони хотіли роздерти. Велика помилка. Він відповів взаємністю та криком.
– Мене на всіх вистачить! Підходьте!
Індивідуальна кількість балів учасників додаються разом для отримання загальної суми для кожної команди. Ця кількість балів зображена через пов’язки на голові. Мета гри – вкрасти пов'язки інших команд, щоб підвищити рахунок власної. Учасникам заборонено навмисно змушувати один одного падати. Навіть якщо команда втрачає пов’язку або падає, вони можуть змагатися до закінчення тридцятихвилинного ліміту.
Всі почали збирати свої команди та формувати плани. Ізуку теж мав свій план, йому був потрібен лише один член команди для цього і він вже знав кого шукати.
– Токоямі!
– Так Мідорія?
– Хотів би до мене в команду? Я маю гарантований план.
– Я не маю нічого проти твоєї пропозиції. Ще хтось в команді буде?
– Лише ми двоє, скоро все зрозумієш.
Коли час на підготовку вичерпався і всі команди булі зібрані, вони дивились на свою головну ціль. Ізуку зняв свою спортивну сорочку, лишаючи лиш чорну спортивну майку, та використав її щоб гарно закріпити Токоямі в себе на спині.
– Міцно тримаєшся?
– Так. – відповів Токоямі. – Впевнений що це спрацює?
– Більш ніж. Якщо потрапимо в складній ситуацію – розраховую на тебе та Темну Тінь.
– Ми не підведемо тебе. – відповів Токоямі з ледь помітною посмішкою.
Як тільки пролунав сигнал, розпочались змагання. Хоча зі сторони це було більше схоже на однобічне знущання. 40 студентів, 11 команд, майже всі вони гнались за Ізуку в спробах отримати його 10 мільйонів і абсолютно кожен провалювався в цьому. Він був надто швидкий, надто маневрений, а завдяки Темній Тіні Токоямі ще й мав гарний захист в критичних ситуаціях. На додачу, Ізуку час від часу сіяв страх та хаос серед команд, зриваючи їхні пов'язки та підкидаючи їх вгору.
– Мідорія впевнено тримається! Чого це ти його такому навчив, Знищувальна Голово? – спитав Презент Майк.
– Нічому особливому. Він прийшов таким. – відповів Айзава. – Мідорія обожнює випробування. Я навіть не здивуюсь якщо виявиться, що він оголосив, що переможе, просто щоб намалювати більшу ціль собі на спині.
Ізуку тим часом продовжував знущатись над суперниками. Багато хто з них вже втратив інтерес до нього, чи навіть боялись підійти надто близько. Як наслідок більшу частину часу він просто бігав по полю, навіть не зустрічаючи якоїсь агресії. Але на останніх хвилинах команда Тодорокі вирішила спробувати свою удачу востаннє.
Ізуку знайшов себе в оточенні крижаних стін, а перед ним стояла ворожа команда. Він стояв абсолютно непорушно, очікуючи правильної миті щоб зрушити з місця. Раптом Іда застосував свій особливий прийом "Recipro Burst", що дало йому масивного прискорення. Нажаль для нього, Ізуку був під дією біоелектрики і зміг вчасно підстрибнути вгору, уникаючи атаки яка могла б коштувати йому пов'язки. На мить йому здалося що на тілі Тодорокі був вогонь, але він не був певен. За декілька секунд після цього другий етап було офіційно завершено.
– Ти добре себе почуваєш? – спитав Ізуку, відв'язуючи Токоямі від себе.
– Так, все добре. Дякую що запросив до команди.
– Кажеш наче це велике діло. До зустрічі в фіналі?
– До зустрічі в фіналі.
Було оголошено команди які проходять в фінальний етап фестивалю та їхні позиції. Перше місце мала команда Ізуку, друге – команда Тодорокі, третє – команда Бакуго і четверте – команда Шінсо. Після цього була оголошена годинна обідня перерва і поки більшість учасників прямували до їдальні, Ізуку стояв навпроти Тодорокі, в одному з коридорів стадіону.
– То про що ти хотів поговорити?
– Ти зміг мене перевантажити. Я на мить використав його вогонь через це.
Після цього Тодорокі почав розповідати історію про конфлікт свого батька, Ендевора, та Всесильного, якого йому ніколи не вдавалось перемогти. Ізуку слухав лише наполовину, чекаючи поки все не завершиться.
– До чого саме ти ведеш, Тодорокі?
– Ти колись чув про шлюби за здібностями?
Ізуку усвідомив про що йде мова і йому стало гидко. Він й до цього не був фанатом Ендевора, зараз же він його ненавидів.
– Чув. На початку ери здібностей були доволі поширені. Люди обирали собі партнерів щоб мати сильних дітей. Зараз це є аморальним, але схоже не для всіх. – відповів Ізуку.
– Саме так. Ендевор фактично купив мою матір через її здібність, скориставшись тим що її родина була в тяжкому становищі. Виховуючи з мене героя, він хоче здійснити своє бажання – перевершити Всесильного.
– І це повний ідіотизм. – сказав Ізуку, чим привернув увагу Тодорокі та поглянув йому прямо в очі. – Неважливо перевершиш ти Всесильного чи ні, ти не Ендевор і ніколи ним не будеш. Ти будеш творити власний спадок, а не його. Ти будеш своїм героєм. Його забудуть, а тебе пам'ятатимуть в останню чергу як його сина. – після цього він зробив глибокий вдих та видих. – Забудь про Ендевора, забудь про його плани, про його мрії та цілі. Використовую свій вогонь, створюй свій спадок, будь своїм героєм. – Ізуку підняв праву руку та пустив по ній трохи біоелектрики. – Моя здібність теж подвійна, але це не було планом. Матір володіла лікарнею, батько працював в поліції. Жили в тихому місті з мінімумом злочинів та героїв. Я навіть героєм не хотів бути більшу частину життя. Моя здібність це щасливий випадок, в той час як твоя – жорстокий розрахунок. Але це не змінює факту того що вони є частиною та продовженням нас. Здібності це той самий орган, той самий м'яз і ми маємо ними користуватись. – після цього Ізуку відійшов від стіни та почав прямувати вглиб стадіону. – Ти можеш прислухатись до мене, можеш проігнорувати, але знай одне. Якщо в третьому етапі, яким би він не був, ми зійдемось як суперники і ти не використовуватимеш вогонь – я знищу тебе без біоелектрики просто щоб довести свою думку. – перед тим як повністю зникнути з поля зору Тодорокі він зупинився та розвернувся в його бік. – Дай відповідь на питання. Яким героєм ти хочеш бути? Героєм який рятує людей всіма ресурсами що має, який є маяком надії для них? Чи героєм який робить все на зло своєму батькові? Подумай про це.
Коли Мідорія пішов до їдальні, Тодорокі лишився на місці, поглинутий спогадами про свою матір, про часи коли він мав трохи щастя в житті, коли він хотів бути героєм щоб захищати людей. Він витер з обличчя пару сліз, після чого поглянув на ліву руку і запалив її. Його вогонь був спокійний, граційний та прекрасний, повна протилежність Пекельного полум'я Ендевора.
По завершенню обідньої перерви всі студенти знову зібрались в центрі стадіону перед Міднайт. Було оголошено що останнім етапом фестивалю будуть бої один на один, а також те що ті хто не пройшов до останнього етапу можуть прийняти участь в окремих розважальних іграх.
Коли Міднайт вже збиралась оголошувати хто з ким буде вести бої сталось дещо неочікуване. Двоє студентів вирішили відмовитись від участі. Одним з них був Оджіро, а інший був якийсь студент з 1-Б. Обидва сказали, що вони не пам'ятали майже всю кавалерійську битву і не вважали, що заслужили місце в фіналі. Їхнє рішення прийняли, тому було обрано двоє студентів на заміну з команди яка зайняла 5 місце.
Поки Цементос зводив з бетону арену для боїв, ті хто пройшов до останнього етапу готувались, кожен по своєму. Коли ж все було готово, було викликано учасників першого двобою. Це був Ізуку та Шінсо Хітоші, хлопець який колись оголошував війну на весь клас.
Презент Майк оголосив що як таких обмежень в двобої немає доки немає загрози життю. Цементос та Міднайт були готові втрутитись в разі необхідності. Для перемоги необхідно аби суперник або опинився за межами арени, або не зміг вести бій далі, або втратив свідомість, або словесно визнав поразку.
Але бій навіть не встиг розпочатись як Шінсо підняв руку та оголосив, що він здається. Аргументував він це тим, що Ізуку знав про його здібність, що робило її неефективною, а в ближньому бою він програє без шансів. Міднайт прийняла ці аргументи та оголосила переможця.
– Шінсо. – звернувся Ізуку до нього. – Ти далеко зайшов, впевнений що ти зачепив очі кількох людей. І ще одне, в моєму класі 19 людей.
Шінсо сильно здивувався від почутого, але всміхнувся. Він пройшов довгий шлях і зміг зайти далі за будь-кого зі свого курсу.
Публіка звичайно була трохи розчарована, що перший бій завершився навіть не розпочавшись, але вони мали великий бій на наступний. Двобій між Тодорокі Шьото та Серо Хантою. Більшість звичайно ж очікували на перемогу першого.
Тодорокі вийшов на арену на диво спокійний та майже щасливим, клас його ще ніколи таким не бачив. Серо не очікував на перемогу, але й здаватись не збирався. Як тільки було дано сигнал про початок бою, він швидко замотав свого суперника стрічкою і збирався викинути з арени. Але на подив всіх глядачів, героїв та навіть самого Ендевора, Тодорокі використав вогонь. Стрічка довкола його тіла миттєво згоріла, як і частина його спортивної форми, але його це не турбувало. Далі з допомогою льоду він знерухомив Ханту і був оголошений переможцем.
В процесі звільнення однокласника, Тодорокі ігнорував крики Ендевора, який не міг стримати свій захват. Ізуку, спостерігаючи за цим, лише всміхався, нехарактерно ніжно для себе.
Наступні три бої були доволі швидкими та комедійними. Кімінарі підсмажив собі мозок здібністю, як наслідок дівчина з 1-б, Шіозакі Ібара, пройшла далі. Бій між Ідою Тенею та Хатсуме Мей був ще комедійнішим. Дівчина була з курсу підтримки і використала студента з геройського курсу як спосіб демонстрації своїх винаходів, а потім вийшла зі сцени, віддавши йому перемогу. Бій між Ашідою Міно та Аоямою Югою був більш серйозним ніж попередні двоє, але не сильно. Дівчина легко ухилялась від всіх лазерних атак, а потім використала його ж тупість, яка вилилась у перевантаження здібності та сильний біль живота, для того щоб швидко перемогти.
Далі був бій між Токоямі Фумікаге та Яоярозу Момо. Потенційно це міг бути надзвичайно цікавий бій. Але він виявився дуже коротким та принизливим для дівчини. Вона не змогла швидко придумати план бою, як наслідок Темна Тінь Токоямі витиснула її за межі рингу. Яоярозу була розбита після поразки, Ізуку це помітив і вирішив поговорити з нею про це.
Знайшов він її в одному з коридорів стадіону, сидячу на підлозі в сльозах. Ізуку сів поруч з нею та чекав поки вона помітить його. Коли ж Яоярозу помітила його присутність то ледь не підскочила, вона не очікувала, що він може бути таким тихим.
– Мідорія, що ти тут забув? – спитала вона злегка тремтячим голосом.
– Хочу допомогти старості класу.
Вона поглянула йому в очі і побачила останню річ яку могла очікувати від нього – турботу.
– Яоярозу. Ми всі учні, всі ми іноді програємо, іноді виграємо. Тут нічому сумувати.
– Тобі легко казати. Ти сильний і гарно показав себе на фестивалі. – відповіла вона тихим голосом, дивлячись в підлогу.
– Так, але це тому що я хворий на голову. – це зачепило її увагу і вона поглянула на нього. – Що я маю на увазі так це те, що я в минулому робив речі які під питанням моралі, можливо навіть трохи закону. Нічого серйозного, але це дало мені гарний досвід. Потім дещо відбулося і це привело мене сюди. – далі він поглянув їй в очі та допоміг встати на ноги. – Яоярозу, ти сильна та розумна. Ти зможеш досягнути чого захочеш, якщо прикладеш до цього голову і будеш вірити в себе.
– Але я не як ти, не як Тодорокі.
– І не повинна бути. Ти це ти. Можеш надихатись нами якщо хочеш, але будь собою. Все що тебе зараз обмежує це віра в себе. Знайди її і в тебе все вдасться.
Якщо Яоярозу не була достатньо здивована від таких теплих та турботливих слів від одного з найагресивніших її однокласників, то його справді ніжна посмішка стала останньою краплею. Вона обійняла його та почала плакати.
Ізуку обійняв її у відповідь та гладив її по спині щоб допомогти заспокоїтись. За пару хвилин їй стало краще. Яоярозу відпустила його та відійшла трохи назад, цього разу з щирою посмішкою на обличчі.
– Дякую тобі, Мідорія. Ти вмієш заспокоювати.
– Не дякуй. А щодо останнього, маю досвід з молодшою сестрою, яку ти мені нагадуєш.
З цими словами він пішов, не бачачи здивованого вигляді на обличчі Яоярозу, але коли вона відійшла від цього то повернулась до однокласників, але Ізуку там ще не було. Він прийшов за декілька хвилин після цього.
Бій який Ізуку пропустив був між Кірішімою Еджіро та Тецутецу Тецутецу, з класу 1-Б. Як йому описали однокласники це був повністю дзеркальний бій, адже їхні здібності були фактично ідентичні за принципом. Завершилось все нічиєю. Але після останнього двобою в цій серії раундів вони змагались в армреслінгу, де Кірішіма переміг і знайшов собі друга з паралельного класу.
Останнім же двобій був між Бакуго Кацукі та Ураракою Очако. Описати це можна було однім словом – брутально. Дівчина змогла придумати доволі цікаву тактику проти свого суперника. Урарака використовувала дим та уламки бетону, створені вибухами Бакуго, щоб створити пастку для нього. Звичайно не всім подобалась така брутальність. Дехто з глядачів почав сварити Бакуго за надмірну жорстокість, але Айзава цього не хотів терпіти.
Він встав на захист свого студента. Айзава сказав, що Бакуго визнає силу своєї суперниці тому й не стримується, діє обережно і не послаблює захист, адже це коштуватиме йому перемоги. І скоро всі побачили підтвердження цьому.
Над ареною в повітрі були десятки уламків бетону. Урарака звільнила свою здібність та повернула їм гравітацію, обрушивши своєрідний метеоритний дощ. Бакуго в свою чергу підняв руку до гори та створив вибух, відчутний по всьому стадіону, знищуючи всі уламки в процесі. Урарака після цього була виснажена і не могла продовжити бій. Бакуго був визнаний переможцем.
Коли арена була відремонтована було розпочато нову серію раундів і відкривав їх можливо найочікуваніший двобій. Тодорокі Шьото проти Мідорії Ізуку. Один показував себе протягом фестивалю як неспинну силу, інший не сильно поступався йому, адже завжди був на другому місці. Обидва стояли на протилежних сторонах арени і навіть коли їм дали сигнал про початок бою, жоден не зрушив з місця.
– Я хотів тобі подякувати, Мідорія. – розпочав Тодорокі. – Ти відкрив мені очі на багато речей, я щиро вдячний тобі за це.
Ізуку лиш всміхнувся від цього.
– Приємно чути, але краще подякуй мені гарним боєм!
Після цього почались веселощі. Ізуку вкрився блискавками та ринув вперед на неймовірній швидкості. Тодорокі зміг зреагувати вчасно та створив бар'єр з льоду, який зміг сповільнити удар ногою, але зупинити його, тому щоб не вилетіти з арени, він скористався вогнем для зупинки.
Ізуку мав очевидну перевагу в швидкості та ближньому бою. Через це Тодорокі був вимушений постійно тримати дистанцію. Він використовував лід та вогонь так як ніколи раніше, але цього було просто замало. Ізуку легко розбивав весь лід та проходив через вогонь як психопат.
Так опоненти знайшли себе знову на протилежних краях арени. Тодорокі побитий та зі спаленим одягом. Ізуку лише зі спаленим одягом та маніякальною посмішкою на обличчі.
– Тодорокі! Завершимо це в одну атаку!
– Якщо ти так цього хочеш.
Вони обоє почали заряджати свої здібності до максимуму та готуватись до своїх останніх атак. Цементос і Міднайт були вимушені почати втручання, щоб ці двоє не вбили один одного. Вони зводили стіни та випускали сплячий газ.
Спочатку Тодорокі вислав гігантську крижану хвилю в бік Ізуку, яку йому вдалось легко уникнути простим стрибком через неї. Він почав летіти в бік свого суперника з простягнутою вперед ногою. Тодорокі розпочав нагрів повітря, що спричинило розтоплення всього льоду, що потім слідувало гігантським потоком вогню.
Коли їхні атаки зустрілись, стався вибух, який затряс весь стадіон. Стіни зведені Цементосом були рознесені на уламки, а сплячий газ від дії здібності Міднайт розвіяло вітром. Всюди був лиш пил та дим. Коли все почало розсіюватись, Тодорокі виявився в стіні стадіону, оточений льодом та ледь при свідомості. Ізуку лишився на уламках арени, з одягу лише штани й ті розідрані.
Декілька секунд панувала абсолютна тиша. Ніхто не вірив у побачене. Цей двобій був демонстрацією чистої нестримної сили з обох боків і наслідки були відповідні. Але зовсім скоро Ізуку був оголошений переможцем і глядачі вибухнули в оваціях. Поки учасники цього двобою йшли за змінним одягом, арену почали ремонтувати та готувати до наступних боїв.
По дорозі, Ізуку та Тодорокі натрапили на Ендевора. Вони просто дивились на нього, а він на них. Потім Ізуку набридло і він вирішив заговорити.
– Вітаю тебе Ендеворе. Сьогодні зранку Тодорокі був твоїм інструментом для величі, а тепер ти його інструмент до самовдосконалення. Якщо він це захоче звичайно.
Це змогло витягнути з Тодорокі невелику посмішку. Після цього вони просто пройшли повз Ендевора наче його й не було. Сам він просто не міг знайти слів і не зупиняв їх.
Наступним був бій між Ідою та Шіозакі. Дівчина розпочала матч, атакуючи здалеку своїми лозами. Нажаль для неї, Іда одразу застосував "Recipro Burst", миттєво опиняючись за спиною Шіозакі. Потім він хапає її за плечі та швидко біжить до краю й виштовхує її за межі поля.
Наступний бій був ще швидшим. Токоямі з допомогою Темної Тіні, легко пересилив Ашідо та її кислотні атаки, після чого виштовхнув з арени.
Останнім боєм в цій серії був між Кірішімою та Бакуго. Як тільки було дано сигнал про старт вони почали розмінюватись ударами. Їхній бій був гарним прикладом зустрічі між нестримною силою та непорушним об'єктом. Нажаль для Кірішіми, Бакуго надто впертий та надто сильний. Він змусив його виснажити свою здібність до затвердіння, після чого наніс черговий вибух який і забезпечив йому перемогу.
Настала черга півфіналів. Першим на черзі був бій між Ізуку та Ідою. Як тільки прозвучав сигнал, глядачі зрозуміли що це двобій на високих швидкостях, але в різних виконаннях. Ізуку мав скажене миттєве прискорення, в той час як Іда краще показував себе якщо є місце для розгону. Після пари хвилин своєрідних танців, вчергове був застосований "Recipro Burst". Ізуку на це й розраховував. Він легко ухилився від Іди та використав його ж інерцію проти нього щоб викинути його за межі арени, отримуючи перемогу в свою кишеню. Звичайно після цього Ізуку допоміг своєму однокласнику дійти до трибун.
Другим та останнім боєм в півфіналах був між Токоямі та Бакуго. Як виявилося це був дуже несправедливий бій. Темна Тінь була слабка до світла, а вибухи це джерело світла. Бакуго швидко це помітив та почав експлуатувати цю слабкість. Токоямі намагався з усіх сил отримати хоч якусь перевагу, але це не працювало, його суперник ставав швидшим прямо під час бою. На додачу Бакуго використав свою нову техніку "Stun Granade". Простий великий вибух з величезною кількістю світла. За результатом Токоямі лежав на підлозі, Бакуго над ним з постійними вибухами в руці щоб ослабляти Темну Тінь. Міднайт визнала вибухового блондина переможцем адже його суперник здався.
Фіналістам дали 15 хвилин щоб перепочити та підготуватись до останнього бою. Після цього вони вийшли на арену та налякали глядачів фактичною ідентичністю виразів облич. Обидва мали дикі погляди та хижі посмішки, показуючи всі зуби. Міднайт з Цементосом вже передбачали проблеми, а тому просто розпочали фінальний двобій.
Бакуго ринув вперед, прискорюючись вибухами. Ізуку в свою чергу вирішив змінити умови арени. Він підстрибнув вгору, повністю заряджений, та з усієї сили вдарив по платформі ногою. Наслідком стало те що арена була розірвана ідеально навпіл та ще й припіднялась від сили удару у V-подібну форму. Після цього Ізуку почав використовувати арену як стіни для відштовхування, в процесі наносячи багато серйозних ударів по Бакуго.
Коли ж арена повернулась на землю, опоненти знову налетіли один на одного. Їх не турбувало як далеко вони зайдуть, вони були поглинуті боєм і насолоджувались ним. Ізуку наносив серйозні удари по Бакуго, аж до хрускоту кісток, але й сам отримував сильні вибухи по тілу.
За декілька хвилин бою обидва були побиті, в порваному одязі та в крові. Це вже був найбрутальніший бій за довгі роки проведення фестивалів. Потім вони одночасно вирішили що треба завершити все це однією останньою атакою.
Бакуго почав заряджати свій особливий прийом "Howitzer Impact". В процесі бігу, він здійнявся в повітря та почав розкручувати себе там по колу, формуючи торнадо. Робив він це щоб зібрати як можна більше кисню для майбутнього вибуху.
Ізуку розумів що це буде сильна атака, а тому підготував свій "Біоелектричний вибух". Він почав збирати весь біоелектричний заряд в одному місці, в даній ситуації в руці, а в момент удару мав вивільнити це в формі вибуху. Простий вибуховий удар, але може бути сильним якщо вкласти достатньо енергії.
В момент коли Бакуго був достатньо близько та був готовий вивільняти свій вибух, Ізуку наніс удар. Від зустрічі двох атак стався черговий надпотужний вибух, що струсив весь стадіон. Наслідком стало те, що пил, дим та дрібні уламки були змішані в повітрі з періодичними зеленими блискавками, створюючи доволі моторошну картину.
Коли все розсіялось, арена знову була в сильних руїнах. Бакуго лежав на землі, Ізуку ж стояв над ним, тримаючи ногу в нього на грудях. Обидва важко дихали.
– Це був неймовірний бій! Найкращий з усіх. Ти сильний, пишайся собою, Бакуго.
Сам Бакуго трохи здивувався від цих слів, але він не зміг втримати посмішку, що хотіла вирватись на свободу.
– Згоден. Це був гарний бій. Ти й справді сильний, Мідорія. – відповів він, після чого звернувся до Міднайт. – Я не можу продовжувати бій.
– Бакуго Кацукі визнає свою поразку! Мідорія Ізуку чемпіон Спортивного фестивалю! – гучно оголосила Міднайт.
Після цього Ізуку допоміг Бакуго стати на ноги і вони обидва попрямували до медпункту.
Пройшло 15 хвилин і було оголошено про початок церемонії нагородження. З-під землі вийшли подіуми переможців. На третьому місці стояв Токоямі, Іда також мав там бути, але був відсутній через сімейні справи. На другому місці знаходився дивовижно спокійний Бакуго. А на першому місці був Ізуку, який стримав свою обіцянку з початку фестивалю й переміг.
Далі сталось дещо неочікуване. В центр стадіону зістрибнув Всесильний, щоб вручити медалі переможцям. Спочатку він підійшов до Токоямі та, вручивши бронзову медаль, похвалив його силу, але порадив почати тренувати витривалість та силу тіла, щоб не так сильно покладатись на здібність. Далі Всесильний підійшов до Бакуго та одягнув на нього срібну медаль.
– Бакуго, ти демонстрував неймовірну силу та контроль над здібністю під час фестивалю, що є похвально. Впевнений що ти станеш гарним героєм в майбутньому, але будь більш дружнім до інших.
І нарешті, з золотою медаллю в руках, Всесильний підійшов до Ізуку. Він вдягнув нагороду на нього.
– Мідорія, протягом всього фестивалю ти домінував над своїми суперниками, долав всі труднощі на своєму шляху і ламав будь-які очікування глядачів. В тебе світле майбутнє попереду, не зіпсуй його.
Далі відбулось те в що б ніхто не повірив навіть якби вони побачили це на власні очі. Ізуку пустив пару сліз щастя. Вони були дуже малі й майже непомітні. "Це для вас.", – подумав він та всміхнувся.
Наступні пару днів UA зробила вихідними для своїх студентів. Іда проводив їх поруч зі своїм братом, який отримав серйозні поранення від зустрічі з Вбивцею Героїв та був паралізований як наслідок. Тодорокі ж вирішив відвідати свою матір, вперше за довгі роки.