Одинокий волк
Никита Лисичкин
Огни Видны в дали. Белым пламенем жгутся они... И лишь они... Ориентир для меня, Для таких же как я Одиночек... Припев: Одинокий волк- Одинокий призрак, Никому не должен, Волен сам решать- Куда бежать! Одинокий волк- Одинокий призрак, Ничего не должен И... Волен сам решать- Куда бежать. Белый волк и серый Очень так похожи- Так же одиноки. Белый волк и серый Счас идут на ощупь, Но а были б рядом- Было б, может, проще. Припев: Одинокий волк- Одинокий призрак, Никому не должен, Волен сам решать- Куда бежать! Одинокий волк- Одинокий призрак, Ничего не должен И... Волен сам решать- Куда бежать. И зажглись в дали Белые огни И ведут нас они Но куда не знаем и мы. Белый волк и серый, Скоро очень быстро, Но осмелятся ли Подойти поближе?.. Припев: Одинокий волк- Одинокий призрак, Никому не должен, Волен сам решать- Куда бежать! Одинокий волк- Одинокий призрак, Ничего не должен И... Волен сам решать- Куда бежать. Серый волк подходит, Белый тоже рядом, Ну а люди бегут от костра... А когда б узнали, Какого тем волкам, Может не бежали. Ведь порою ночью тёмной Холод прям достаёт до костей... Белый волк и серый, Лежат очень близко У костра, у огня Что манил и тебя. Ведь в пустыне сей холодной Все мы жертвы великого льда... Припев: Одинокий волк- Одинокий призрак, Никому не нужен, И даёт судьбу богам. Одинокий волк- Одинокий призрак, Ничего не может Но... Зато волен решать Где умирать...
2018-01-24 22:29:16
3
0
Інші вірші поета
Отсюда на расстрел Иду в двери травы Эпитафия к картине "Vиктория" Хокку: 95
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2324
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2038