105

Валерія Долінос

Я згодна! Згодна... Тільки запроси, Хоча б на танець, Чи на все життя... Я згодна... Згодна... Тільки не мовчи... Проси мене, проси, проси! Я згодна! Так! Я згодна, чуєш, гей... Та ти стоїш вже ген біля дверей... Я згодна! Що життя це лише гра. Ми не актори... Ми похмурі тіні, І перш ніж з кимось цілуватись навмання, Ти зазирни чи не сто п*ята це квартира...

2018-04-10 20:02:25

Інші вірші поета

Мама Щось Ламати Подаруй мені

Інші поети

Tia

@SilverSpears

Mesa

@mesa

а.

@freshredrosess

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8928

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1198