Кохання- ти моє перше і останнє.
Лиш вітер, як розвіював волосся, Про легку і привітну долю розповів, А він, як кажуть, так у світі повелося Її мале серденько полюбив. Вона не розуміла щастя свого, Не знала чи любов то чи дурня. Вона подумала, що почуття такого не було, не буде і нема. Та доторки його до її тіла солодшими були за мармелад. І губ вона його лише хотіла, Були вони, як ніжний шоколад. І тут вона насправді зрозуміла, що хоч і не доросла ще вона, Та і донині полюбить не вміла. І що всередені серденько щось пече. І істину просту вона узріла, Що в тілі, то не кров, а то любов тече.
2018-01-05 14:16:30
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Егор Таранин
Молодець
Відповісти
2018-01-06 18:43:58
1
Валерія Долінос
@Егор Таранин , спасибі, мені дуже приємно.
Відповісти
2018-01-06 20:19:35
1
Егор Таранин
@Валерія Долінос продовжуйте писати) чекаю)
Відповісти
2018-01-06 20:32:46
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2828
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16100